Читати книгу - "Саморозвиток через пізнання себе, Андіона Гобой"

Страх паралізує людину і не дає їй іти вперед, але не слід внушати собі страх. Бо страх руйнівний для здоровья. Ви ж помітили що коли робимо зло,то боїмося. Чого а вірніше Кого? Бога і Його гніву та покари. Тож краще не робити зло і не буде страху та покари. Уявіть що Бог зробить з вами за той чи інший гріх і можливо ви передумаєте робити той гріх. Є  ще один вид страху: страх перед людиною чи подією. Ну людини нам не варто боятися, хіба що то маньяк і то Бог захистить нас. А подія станеться чи ні-невідомо, тож і переживати завчасно не треба. А як і станеться то з божої волі і вам не зашкодить.

Якщо ви любите людину то дбаєте про її інтереси, прислухаєтеся до її думки і дбаєте про неї як про себе

Адже якщо ви змушуєте цю людину робити щось, щоб вона підстраювалася під ваші інтереси,то ви не любите її, бо даєте про свої інтереси а не її. У тої людини може бути своя думкка, свої інтереси і насаждати їй те що їй непідходить неправильно і грішно перед Богом адже Бог насильство не одобряє. Якщо це ваші діти, то дайте їм простір для саовираження: не робіть все для неї, нехай сама покаже себе. Врешті-решт це краще аніж вона буде слабаком, який неможе нічого сам вирішити. Якщо десь помиляться, то хай і беруть досвід з помилок щоб так більше не робити. Моліться богові щоб не залишав у скрутну хвилину ваших діток і наставив їх на правильний шлях і не дав їм зійти з нього.