Читати книгу - "Талса.Тінь секвої, Andrew Kyrich "
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Він намагався зосередитися на диханні, щоб заспокоїтися, але відчуття присутності чогось злого ставало дедалі виразнішим. Його руки мимоволі стиснулися в кулаки, м'язи напружилися, готові до дії. Джейкоб давно навчився прислухатися до свого внутрішнього чуття, яке ніколи не підводило його в найскладніших ситуаціях. І зараз це чуття кричало йому про небезпеку.
Раптом йому здалося, що він відчув слабкий запах диму, що повільно заповнював повітря. Це був запах, який він знав занадто добре — запах гару, що виникає після вибухів і боїв. Але звідки він міг взятися тут, у цьому тихому парку?
Джейкоб підвівся з лавки, відчуваючи, як серце починає битися швидше. Його інстинкти, загартовані роками служби, підказували йому, що це місце більше не було безпечним. Щось невидиме, темне і зле, наче причаїлося в тінях дерев, і він не міг зрозуміти, звідки йде загроза.
Він повільно почав відходити від озера, намагаючись не видавати своєї тривоги, але кожен його крок відчувався важким і невпевненим. Джейкоб більше не був упевнений, чи це справжня небезпека, чи лише його власні демони, що переслідували його з минулого. Але він знав одне — тут, у цьому парку, він більше не міг залишатися.
Прогулюючись парком, Джейкоб не міг позбутися відчуття тривоги, яке охоплювало його з кожним кроком. Його інстинкти, загострені роками служби, змушували його уважно оглядати навколишнє середовище в пошуках потенційної загрози.
Раптом його погляд зупинився на чомусь незвичному. На одній з лавок він помітив ледь помітний символ — маленьке зображення секвої, акуратно вирізьблене в дереві. Спочатку він вирішив, що це просто випадковий малюнок, залишений кимось із відвідувачів парку. Але потім він побачив той же символ на стовбурі дерева неподалік, а згодом і на кам'яній огорожі біля стежки.
Ці символи були дуже маленькими, майже непомітними для необізнаного ока, але натреноване око Джейкоба відразу їх помітило. Вони виглядали настільки непримітно, що звичайна людина навряд чи звернула б на них увагу, але для Джейкоба це стало сигналом. Він не міг зрозуміти, чому ці символи привернули його увагу, але щось у їхньому розташуванні здавалося йому підозрілим.
Він повільно пройшовся стежкою, уважно вивчаючи кожен куточок, і помітив, що ці символи повторюються з певною регулярністю. Вони були розташовані так, наче хтось свідомо намагався створити маршрут або позначити важливі місця.
Тривога Джейкоба почала перетворюватися на інтерес, змішаний із підозрою. Що ж означали ці символи? Хто їх залишив? І чому саме секвоя? Він згадав, що секвоя — одне з найбільших і найстаріших дерев у світі, символ стійкості та довговічності. Але що це могло означати в цьому тихому парку?
Він продовжував оглядати територію, помічаючи дедалі більше цих маленьких символів, кожен з яких здавався частиною якогось великого, прихованого послання. Вони були розкидані по всьому парку, немов хтось хотів, щоб ті, хто здатен їх помітити, почали шукати далі, розгадуючи загадку.
Джейкоб не міг позбутися думки, що ці символи можуть бути пов’язані з тим дивним відчуттям зла, яке він відчув раніше. Хтось або щось залишило ці знаки, і тепер вони притягували його увагу, немов запрошуючи заглибитися в таємницю, яку приховує цей парк.
Він зупинився перед черговим символом і довго вдивлявся в нього. Символ був вирізьблений на стовбурі дерева настільки дрібно і акуратно, що здавалося, ніби його залишили спеціально для тих, хто знає, що шукати. Але те, що справді збентежило Джейкоба, було саме зображення — дерево секвої.
Секвої не росли в Оклахомі. Ці величезні дерева, гордість західного узбережжя, досягали небес і стояли віками. Але тут, у серці Оклахоми, де панували інші рослини, зображення цього дерева виглядало несподівано і незвично. Це не могло бути простим збігом обставин.
Джейкоб стояв, заглиблений у роздуми, намагаючись зрозуміти побачене. Хтось свідомо залишив ці символи в місцях, доступних лише тим, хто звертає увагу на деталі. Здавалося, що ці зображення мали якийсь прихований зміст, який не давав йому спокою.
Що могло означати це дерево в контексті Оклахоми? Це була загадка, яка здавалася йому занадто складною, але водночас захоплюючою. Він не міг позбутися думки, що це може бути частиною чогось більшого — можливо, прихованого послання або зашифрованого повідомлення.
Його здивування поступово перетворювалося на настороженість. Чому саме секвоя? І чому ці символи з'явилися в парку, який колись був для нього місцем спокою і відпочинку? Джейкоб усвідомлював, що не зможе залишити це питання без відповіді. Він відчув, як у ньому прокидається інстинкт розвідника, який розгадував не менш заплутані загадки під час війни.
Тепер ці символи стали для нього новою місією. Вони немов закликали його до дії, до розслідування. І Джейкоб знав, що не зможе повернутися додому, поки не з’ясує, що означає це дивне дерево секвої в його рідному місті, де воно, здавалося, не повинно було з’явитися.
Джейкоб продовжував досліджувати парк, намагаючись розгадати загадку символів секвої, але не міг позбутися ще одного тривожного спостереження — парк був майже порожнім.
У цей час дня, коли сонце вже піднялося досить високо, щоб прогріти землю, парк мав би бути заповнений людьми: дітьми, що граються на майданчиках, бігунами на стежках, літніми людьми, які прогулюються серед дерев. Але зараз він виглядав дивно безлюдним. Лише кілька перехожих тихо проходили повз, не затримуючись і не звертаючи уваги на навколишню природу. Це було незвично і тривожно.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Талса.Тінь секвої, Andrew Kyrich », після закриття браузера.