Книги Українською Мовою » 💛 Дитяча література » Гон Шен, Foma 📚 - Українською

Читати книгу - "Гон Шен, Foma"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Гон Шен" автора Foma. Жанр книги: 💛 Дитяча література. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 7 8 9 ... 24
Перейти на сторінку:
Зрада

     — Тобі грошей вистачить?

     — Хотілося б трішки більше. — Соромʼязливо вимовив Гон Шен.

     — Тримай. — Батько дав ще 20 гривень, — бувай сину! — Гон Шен закрив двері і батько, на сірих жигулях поїхав на роботу.

     Гон Шен вже зайшов у шкільний двір, як до нього підбіг Вільям з Джозефом.

     — Привіт Гон Шене…

     — Ти уявляєш, виявляється в нас тепер замість двох, буде три позакласних уроки!

     — Три?

     — А гроші вони знаєш де взяли? З наших батьків. Я чув вчора ввечері, директриса дзвонила моїй мамі, і просила грошей в неї на обладнання.

     — А мені батько розповів, що тиждень тому вони ще й на штори брали гроші.

     — Так, і в молодшій школі просили, Джозефе, ти що забув?

     — Ти за 4 роки бачив у нас в класі штори?

     — Ні.

     — Бо їх і не було.

     — Виходить, вони гроші собі забирають?

     — Я вам хлопці, більше скажу. Мені мама, тільки це секрет — сказала, що нам сьогодні якесь свято зроблять. Шведський стіл накриють.

     — Це ж добре.

     — Може не все так і погано?

     — Смієшся? Вони ж краще бандитів знають, як у людей гроші стягувати.

     Вони зайшли в клас. На всіх партах вже були накриті білі скатертини. Цукерки в перемішку з фруктами і тортами стояли на білій поляні, витягаючи з товаришів слину. Усі сиділи і раділи дійству.

     — Добрий день.

     — Сідайте хлопці. — Запросила вчителька.

     — Це і є шведський стіл?

     — Що? — здивовано подивилась на Вільяма викладач. — Сьогодні у Віталі день народження. Сідайте.

     Вони всілися за однією партою на трьох стільцях, і вражено дивились на смаколики перед собою.

     — Віталя. А що ж ти не казав? Ми б тобі якийсь подарунок приготували.

     — Так в мене день народження вчора був. Це вчителька за свій рахунок. Нам сюрприз всім приготувала.

     — Зрозуміло тепер все. — Не відводячи очей від вчительки, процідив Вільям. — Ви подивіться в чому вона! Золотий кулон! Червоне плаття! Питання — за чиї все це гроші?

     Джозеф з Гон Шеном проникшись вразливими почуттями Вільяма, швидко зрозуміли, що всі гроші які йшли на позакласні заняття, штори і шведські столи, насправді йшли до кишені вчителя і директриси. А замість того, батьки могли б давати їм більше?

     — Марʼяно Сергіївно, а за чий все це рахунок? Це ж дорого!

     — Вільяме, за мій звісно. Чи ти не радий?

     — Причому тут? Але ж ці кошти йшли на школу.

     — Ти як з вчителем говориш? Ти подивись на нього! Зараз до директора підеш з такими звинуваченнями! Дивись, що вигадав! — повчальним, голосним тоном, прогарчала Марʼяна Сергіївна.

     Вільям притих, а разом з ним і Джозеф з Гон Шеном. Вільям вже був за крок від того, щоб пустити сльозу від публічного приниження, аж раптом знайшов в собі сили, і продовжив:

     — Ви думаєте, ми не бачимо, що на вас надягнено? Золотий кулон! Дорога сукня! А за чиї кошти? — витираючи сльози, принишкло і зухвало говорив хлопець. — Слухайте всі! Наші батьки здають гроші на наші позакласні заняття, на штори яких ми не бачили! — коли Марʼяна Сергіївна вже йшла по нього, щоб відвести до директора, він продовжив. — Ми можемо програти, але ми ніколи не будемо обдурені! — вже мало не криком він говорив всьому класу, коли його виводила вчителька з класу.

     — Що робити будемо?

     — Що робити. Бігти рятувати Вільяма. Він же відстоював наші інтереси.

     І щойно Гон Шен з Джозефом підвелись з-за парти, як в клас ввійшов чоловік в зашарпаному одязі. Він відкрив двері на всю ширину, і заніс дві величезні коробки.

     — Що це? — остовіпло вирячились на чоловіка товариші.

     Але відповіді не було. Чоловік з суворим виразом обличчя відніс коробки в кінець класу, відкрив їх і поглянув на Джозефа.

     — Привіт діти. Це ваші штори.

     Швидко, але з маленькою затримкою, спочатку Гон Шен, а тоді і Джозеф гучно розсміялися.

     — А Вільям вже тут переворот влаштував.

     — Ха-ха-ха. Ну, що друже, помʼянемо товариша. Він лишився вірним своїм переконанням. — Не стримуючись, вони налили собі апельсинового соку, і вдарившись пластиковими келихами, випили, і розсміялися.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 7 8 9 ... 24
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Гон Шен, Foma», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Гон Шен, Foma"