Книги Українською Мовою » 💙 Бойове фентезі » Попіл і Світло, Кіра Найт 📚 - Українською

Читати книгу - "Попіл і Світло, Кіра Найт"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Попіл і Світло" автора Кіра Найт. Жанр книги: 💙 Бойове фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 7 8 9 ... 43
Перейти на сторінку:
Глава 6. Клуб Unholy

На ранок я зрозуміла, що надто збуджена і планувала провести цю ніч з феніксом, а не сидіти самій у готелі, тож пошукавши в інтернеті і скориставшись своїми зв'язками, я вибила собі місце на вечірку сьогодні ввечері в місцевому клубі Unholy.

Коли квиток був у мене – я почала збиратися, намагаючись не думати про Ела. Я ж для нього і справді лише туристка, з якою можна розважитися, а він гарячий місцевий з яким розважилась би я. Про що я думала, їдучи... Треба відволіктися.

Надягши свою найрозпуснішу білизну, а поверх неї коротку білу сукню, я поклала в сумочку маску, заховану до цього в потаємній кишені моєї валізи. Оглянувши себе в дзеркалі, я залишилася задоволена і попрямувала на вихід з готелю.

Швидко доїхавши машиною до вказаної адреси я опинилася в тихому районі міста. Ще раз перевіривши адресу та переконавшись, що я там, де треба, я швидко перевзула кросівки на високі підбори і вийшла з машини. Підійшовши до дверей, я натиснула на дзвінок. Пару хвилин тиші, після чого двері переді мною відчинилися і з них виглянув високий міцний чоловік.

Я дістала телефон і показала запрошення, після чого мене швидко пропустили всередину та зачинили за мною двері.

 

Я опинилась у довгому коридорі, наприкінці якого була стійка рецепції. Підійшовши ближче, я побачила дівчину в масці кішечки.

— Вітаю вас! Чи можу я побачити ваше запрошення? - мило посміхнувшись, сказала дівчина, одягнена в тонку сукню і портупею.

— Будь ласка. - я простягла дівчині телефон і та відсканувала QR-код на запрошенні.

— Чудово! Раді вас вітати у клубі Unholy. - вона чемно кивнула. - Праворуч від вас знаходиться камера схову та кімната, в якій ви можете переодягнутися. Перед виходом у клуб не забудьте одягнути маску. Ви можете вибрати з представлених в кімнаті, або ж одягти свою.

— Дякую. - я кивнула і пройшла в кімнату, двері в яку були завішані щільною шторою.

Діставши з сумки маску, я одягла її і знову подивилась на себе в дзеркало. Я не знаю, що станеться сьогодні ввечері, але я збираюся відпочити та відірватися.

Сховавши в камеру схову сумку і телефон я закрила її на кодовий замок і вийшла до головної зали клубу через наступну штору.

Клуб являв собою велике приміщення, в центрі якого була сцена, на якій зараз танцювала напівгола дівчина з хлопцем, по колу були дивани та столики. Помітивши праворуч великий бар, я одразу попрямувала туди.

— Привіт! Текіла-санрайз, будь ласка. - я кивнула бармену, на що той подарував мені милу посмішку і почав готувати коктейль.

Музика в клубі поглинала, кликала до себе, відгукувалась у душі тваринними ритмами та збуджувала. За хвилину коктейль опинився переді мною.

Я взяла склянку і обернулася, оглядаючи зал. Усі присутні були у масках. На деяких диванах сиділи чоловіки, а біля їхніх ніг на підлозі дівчата стояли навколішки. На шиях дівчат були нашийники і вони не зводили очей.

— Ви тут вперше? - запитав у мене підійшовший чоловік.

— Так помітно? - я посміхнулася і відставила порожній келих.

— Зі, повтори. За мій рахунок. – кивнув чоловік бармену.

— Хочете мене споїти? - я засміялася і нарешті обернулася і глянула на чоловіка.

Високий, у чорній сорочці та штанях, а на обличчі у нього така сама чорна маска, наче демонічна, з двома рогами. Сильні руки і плечі .. чорт, я відчула як волого стало у мене між ніг побачивши цього чоловіка. Він випромінює силу, мужність… і небезпеку.

— Можливо. - відповів на моє запитання хлопець, перериваючи мої роздуми. - Ви тут, щоб подивитися?

— Щоб відпочити. - сказала я, взявши келих.

— Дозвольте скласти вам компанію у цьому? - хижо посміхнувшись, спитав чоловік. Ех, ловелас ... а в принципі, чому б і ні. Я тут саме заради цього.

— Звісно. - я простягла йому руку, на що він ніжно взяв її і повів мене за собою.

Ми ввійшли в коридор, з боків якого тяглися кімнати. З якихось чулися стогін, з інших - удари та скрики. Зупинившись біля кімнати наприкінці, чоловік відчинив двері ключем і впустив мене вперед.

Кімната була чорною. В ній було чорно все, від ліжка, до хлистів на стінах, від постілі до іграшок. Я почула як за моєю спиною замкнулися двері і обернулася. Мій супутник був одягнений у все чорне, включно з його маскою. Тільки я стояла посеред цієї темряви в білій сукні, туфлях та масці, і відчувала як пітьма буквально хоче поглинути мене.

— Роздягайся – сказав чоловік глибоким, майже гарчащим голосом, повільно обходячи мене по колу. - Ммм.. добре ... - він підійшов ближче і ніжно провів рукою по моєму тілу.

 

Темрява поглинула мене. Я прийшла до тями, лежачи в ліжку, абсолютно гола, тільки маска закривала моє обличчя. Чоловік поруч ніжно гладив мої руки, талію та попу, обводячи пальцем сліди від наручників, батогів та його долонь.

— Ти дуже гарна. - сказав він задоволеним, гуркотливим голосом.

— Ти теж .. - я провела пальчиком по його грудях і вщипнула за сосок, за що відразу відчула удар по попі. - Ммм ...

— Чи дозволиш пригостити тебе? - запитав чоловік, вп'явшись жадібним поцілунком в мої губи.

— Можливо. - я перервала поцілунок і попрямувала в душ.

Стоячи під струменями холодної води я приходила до тями. Це те, що було мені потрібно, щоб відволіктися і зайнятися справою.

Вийшовши з ванної, я озирнулася. Чоловіка не було в кімнаті, тож я полегшено зітхнула і швидко одяглася, попрямувавши до виходу. Вийшовши до великої зали, я помітила, що столики спорожніли, а за далеким диванчиком сиділи троє чоловіків у таких же масках з рогами, одягнених у чорне, і щось гаряче обговорювали.

Сковзнувши за штору я опинилася в кімнаті з камерами схову і, швидко взявши сумку та знявши маску, я попрямувала до своєї машини.

Сівши за кермо я видихнула і кинула сумку з маскою на заднє сидіння. Коммунікатор завібрував, сповіщуючи про нове повідомлення, і я подивилася на нього. Прийшло підтвердження особистості моєї цілі.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 7 8 9 ... 43
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Попіл і Світло, Кіра Найт», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Попіл і Світло, Кіра Найт"