Читати книгу - "Імператор, Кирило Легович"

-Саме це мене привабило в тобі. Ти - військовий, такий як Адам. Хоч він і зумів дістатися до таких висот  власними силами, але ж ти у нас також не пасеш задніх: і теракт запобіг, і головним начальники охорони суспільства в Ілоні був. 

-Ну, якось воно все дивно виходить, - невпевнено говорив Ґранд. -  Мабуть, я відмовлюся. Політика для мене не дуже хороша справа, ще й до того брати таку відповідальність за Союз... Хоча це не так й складно, але все ж таки.  

“Мій володарю, ви думаєте, я настільки дурний, аби відмовитися від цього золотого білету?”, - думаючи, Ґранд дивився на імператорські очі, які ладні були б на коліна впасти, аби тільки генерал погодив свою кандидатуру. 

-Ти талановита людина. Побудував собі блискучу кар’єру, і тут є шанс здобути перемогу на виборах, коли кандидат є чистим, ще й до того військовим, а народу таке зараз подобається. У тебе, можливо, з’явиться шанс стояти поруч з найвідомішими діячами, ба навіть затьмарити їх своїми справами. Від такого відмовлятися… 

-Прем’єр-міністр..., ба навіть кандидат, дуже небезпечна штука. Я зараз не про політику, а про зовнішні загрози.  

-Ти маєш на увазі «Орден»? 

-Саме так. Це дуже небезпечна організація, - відповів Ґранд, а подумки повторив: “Дуже небезпечна...” 

-А знаєш, чому ти ще мені сподобався як кандидат? Бо твоя військова обізнаність зможе протидіяти будь-яким крокам «Ордену». Я не хочу мати ще одного, можливо, Прем’єр-міністра вбитого у власному домі.  Ти не такий, - і далі в голові додав: “Сподіваюся...” 

-Хмм… А й справді. Знаєте, пане Олександре,- вставши з дивану почав Ґрнад,- ваша пропозиція звучить як авантюра. Я взагалі людина, яку тягне на щось нове, тому чого б не спробувати. Коли стану, тоді добре, коли не стану, теж непогано. Тоді я згоден на вашу пропозицію, - даючи руку закінчив генерал. 

-Ось і чудово! - встаючи промовив  Олександр.- Вітаю нового кандидата в Прем’єр-міністри Галактичного Союзу! Сьогодні ж я озвучу свого кандидата, а вже потім почнемо розбиратися з кампанією. Я б  рекомендував на деякий час переїхати до Хюмана, якщо в тебе є житло. 

-На жаль, квартиру я продав ще коли був лейтенантом. 

-Ну тоді не біда! Ти зможеш жити в мене в Офісі! Точніше в спеціальному гостьовому корпусі. Там є все необхідне. 

-Дякую, що так дбаєте! Я зберу свої речі й переїду, якщо ваша ласка, в Хюман до кінця виборів.  

-Чудово! - видно, що Імператор у гарному настрої.- Майке! Зайди-но сюди. 

-Слухаю!- зайшовши до кабінету мовив Майк.  

-Приготуйте для Ґранда гостьовий корпус, до того моменту, допоки наш кандидат на крісло Прем’єр-міністра не переможе! 

“Господи!- подумав Ґранд.- Невже ти даєш мені всі інструменти заради здійснення мого плану?”