Книги Українською Мовою » 💙 Драматургія » Не судилось (Панське болото) 📚 - Українською

Читати книгу - "Не судилось (Панське болото)"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Не судилось (Панське болото)" автора Михайло Петрович Старицький. Жанр книги: 💙 Драматургія. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 7 8 9 ... 32
Перейти на сторінку:
Павлом навiдують її i керують, а вона, з доброго дива, он як паскудить!

2-а д i в ч и н а. Грiха не мають!

П а ш к а. Довго ославити! У дiвки, може, тiльки й посагу того, що честь.

1-а д i в ч и н а. Та Катря ж, здається, заручена з Дмитром Ковбанем?

П а ш к а. Нi, вона, певно, за його не пiде.

П а р а с к а. Чому? Вiн такий славний!

П а ш к а. Мало хто не хороший? Може, iнодi чоловiк би себе надвоє розiрвав, щоб того щастя-кохання добутись, а як нема долi, не судилося — то й ковтай тiльки нишком сльози!

В И Х I Д II

Тi ж, Євстрат, Панас i iншi парубки. Парубки виходять до дiвчат, здоровкаються гуртом i попарно.

П а р у б к и. Здоровi!

Д i в ч а т а. Здоровi! Чого пiзно?

Д р у г i д i в ч а т а. Де вас чорти носили? Уже по других вулицях тини пiдпираєте?

П а р у б к и. Атож!

Д е я к i п а р у б к и. Думаєте, що кращих не знайдемо?

Д i в ч а т а. Куди вам, гирявi!

Є в с т р а т. Куриного товару кiльки хоч!

П а н а с. Дешевий!

Д i в ч а т а. Ех, ви, голодранцi!

Смiх.

Деякi паруються i одходять далi, а то на одшибi сiдають на кручi; деякi на переднiм кону, коло млина. Картиннi грона. Ближче всiх на кону Пашка, 1-а дiвчина, Панас i Євстрат.

В И Х I Д III

Дмитро, Панас, Євстрат, парубки i дiвчата.

Д м и т р о (виходить тихо i озира дiвчат, шукаючи когось). Нема. I сьогоднi не вийшла, а обiцялась: все коло матерi. Сам то з хурою, то коло бурякiв, мов у каторзi; прийдеш додому, ждеш тiї хвилини, як сонця божого, щоб перекинутись тихим, люб'язним словом, а тут у хатi чужi — лiкар, а надто панич той… Така досада! Чорзна-якi думки у голову лiзуть!.. Дати їм волю — то й… Краще зараз оцю голову розбити! (Зуздрiвши Пашку). Здрастуй, Параско!

П а ш к а (вiтається). Здрастуй!

Д м и т р о. Не приходив сюди ще лiкар?

П а ш к а. Нi, не було. А що?

Д м и т р о. Та то вiн обiцявся до людей вийти, порадити, як боронитись од пана, бо поїдем їсть… та щось i нема.

П а ш к а. Може, хто задержав; коли обiцяв, то вийде.

Д м и т р о. А не бачила ти оце увечерi Катрi?

П а ш к а. Бачила.

Д м и т р о. Не казала вона, чи вийде, чи нi?

П а ш к а. Казала, може, й вийде.

Д м й т р о. А не було ще?

П а ш к а. Нi.

Д м и т р о. Чого б же вона зосталася, не знаєш ти?

П а ш к а. Може, коло матерi…

Д м и т р о. Хiба погiршало?

П а ш к а. Боронь боже!

Д м и т р о. Так чого ж? Мати ж i встають уже, та й Степанида коло їх ночує; Катрi б слiд i розважитись чим-небудь: аж змарнiла…

П а ш к а. А тобi дуже шкода Катрi?

Д м и т р о. Атож!

П а ш к а. Так що, якби, крий боже, вона вмерла…

Д м и т р о. Господи! Хiба Катря слаба? Може, лiкар казав? Не затаюй, Христа ради!

П а ш к а. Як ти її любиш!

Д м и т р о. Довго ти будеш з мене жили тягти? Кажи все! Вкинула вогню, так печи разом!

П а ш к а. Заспокойся! Катря нiчим не слаба, — здорова; то я так хотiла тiльки спитати, чи ти б її нiколи не забув?

Д м и т р о. Бога ти не боїшся жартувать таким словом; та ти все їдно, що ножа менi у серце встромила та й повернула ще тричi!

1-а д i в ч и н а (до Євстрата). Як побивається за Катрею!

Є в с т р а т. А Катрi про його, може, й думки нема.

1-а д i в ч и н а. Тут оце розказували… (Щось шепоче).

Є в с т р а т (засмiявся). Унадився, значить, журавель…

Д м и т р о (прислухався, завважив). Хто ще там шипить? Хто згадує Катрю?

Є в с т р а т. А хоч би й я! Хiба вона преподобилась уже, що не можна?

Д м и т р о. Дивись, часом, щоб я твого паршивого язика з пельки не витяг!

Є в с т р а т. Чого ти сiкаєшся, чого лаєшся?

П а н а с. Що ж це, не можна про Катрю й пожартувати? Хiба вона заручена з тобою?

Д м и т р о. Хоч i не заручена — дарма! Вона — сестра менi, i рiднiша за всiх вас укупi! Мене як хоч вилай, а за неї я перерву горлянку кожному! Грiха не побоюсь! (Пiшов).

Є в с т р а т. Чи вiн не сказився?

П а н а с. Цур йому! Не чiпай! (Зирнувши на гай), Гля! Чи то не панi у бiлому маячить? Ходiмо далi!

Iдуть назад.

П а ш к а (стояла замислена). Як вiн її любить! (Теж, зiтхнувши, пiшла).

В И Х I Д IV

Тi ж та Аннушка й панi.

А н н а П е т р i в н а. Какая тут глушь! Я ни разу, кажется, еще не была в этой части парка? Что это за развалина? (Сiда на колодi).

А н н у ш к а. Не знаю, што воно бiлб. Там под низом льох, такой довгой, просто вужасть! Я раз туда хотела полєзти, да так спужалась…

А н н а П е т р i в н а. Тут и девки гуляют?

А н н у ш к а. Да, девушки з кавалерами, з вечора

1 ... 7 8 9 ... 32
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не судилось (Панське болото)», після закриття браузера.

Подібні книжки до книжки «Не судилось (Панське болото)» жанру - 💙 Драматургія:


Коментарі та відгуки (0) до книги "Не судилось (Панське болото)"