Читати книгу - "Принц Єгипту, Олександра Малінкова"

         Вона покрутила голівкою навколо. Вдосталь вільних столиків. Потім, звичайно, прийшло осяяння, чого саме хоче незнайомець.

– То як? – Нетерпляче перепитав він, переминаючись з ноги на ногу, тримаючи в руці тарілку з різними наїдками.

– Перепрошую, але я чекаю на свого бойфренда! – Збрехала й не моргнула, ну принаймні в той момент їй здалося, що він обов’язково має  повірити.

– Пардон, - награно вибачився, незадоволено стиснув тонкі губи, відійшов на пару-трійку метрів і почав пошук нової «жертви».

         Вона знову озирнулася на всі боки. Кров одразу прилила до щічок, коли помітила через скляне панорамне вікно Феріта, який допивав свою вранішню каву. Він відсалютував підморгнувши їй. І щойно за його столика приєдналися ще дві гарненькі дівчини переключив всю увагу на них.

        Що це? Розчарування? Чи ревнощі? Нізащо! Вона щосили стиснула горнятко пальцями. Наказала собі не дивитися в його бік. Звісно, а чого вона чекала? Він відповідає уявному портрету. Впевнився, що з нею все добре, щоб задобрити власне сумління. А щойно зрозумів, що вона дівчина серйозна і не падка на всяких красенів та «багатих гаманців», як інтерес до неї зник, і він переключився на більш легку «здобич».

       Та все ж таки глибоко всередині, як би вона не хотіла цього визнавати, але шкрябало. В душі вона чекала знову уваги від цього красеня, хоч і не сміла в цьому зізнаватися, навіть самій собі.