Книги Українською Мовою » 💙 Дім, Сім'я » Книжка для дорослих: Як старшати, але не старіти, Дарка Озерна 📚 - Українською

Читати книгу - "Книжка для дорослих: Як старшати, але не старіти, Дарка Озерна"

687
0
31.05.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Книжка для дорослих: Як старшати, але не старіти" автора Дарка Озерна. Жанр книги: 💙 Дім, Сім'я. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 7 8 9 ... 70
Перейти на сторінку:
нашої краї­ни, от на них і валять — є для цього підстави чи нема. Проте факту передчасної смерті через стан здоров’я це не скасовує, і поширеності проблем із серцем теж.

Появі хронічних захворювань і психічних розладів, які приз­водять до передчасної смерті, сприяє таке:

• спосіб життя, в якому багато цукру, алкоголю, нікотину, некерованих емоційних станів, а водночас мало сну, їжі рослинного походження і фізичних навантажень,

• неефективне лікування фуфломіцинами та непотрібними процедурами замість належної терапії за міжнародними протоколами,

• поганий стан довкілля, зокрема забрудненість повітря викидами промислових підприємств і транспорту,

• хронічний стрес і непрогнозованість життя (війна, голод, революції, диктатура),

• професійні ризики (виробництво, де людина мало захищена від шкідливого впливу або з власної волі ігнорує правила безпеки),

• бідність.

У нас — безвиграшне бінго посткомуністичної країни. В компанії Монголії, Лаосу, Єгипту, Гаїті, Туркменістану і Паки­стану Україна очолює світовий рейтинг країн з передчасною смертністю. І з 2010 року в країні спостерігається тенденція до зростання цього показника [18].

Насправді перелік наведених вище причин геть не повний, та й згадані чинники потенційно піддаються змінам. Не можна вплинути, як ви пригадуєте, лише на свою генетику. Решту ж можна коригувати, хоча зовсім не завжди це вдається зробити, а також часто бракує сили на таку спробу. Зауважте, що виправити ці змінні можна на рівні індивідуальному (вир­ватися зі злиднів, знайти роботу з вигіднішими умовами, переїхати, вчасно звертатися по медичну допомогу), а не на національному. Системні зміни з поліпшення добробуту й умов виробництва потребують часу, політичної волі та експертності. З цим наразі сутужно. Лишається якось гальмувати на цьому шляху в пекло у прямому й переносному значеннях, протидіючи негараздам зразковим способом життя. Ну, чи майже зразковим.

Ми маємо складні й несприятливі стартові умови, проте замість того, щоб якось підстелити соломи і завадити власній ранній старості й смерті, часто своїм способом життя підкидаємо хмизу в жар. Згадайте, в нашій колективній свідомості живуть збірні персонажі, які можуть або зранку прибухнуть, або після роботи постійно курять, лежать удома на дивані, або через все переймаються, не знають, як вийти з токсичних стосунків і заїдають своє нещастя.

Я не засуджую. І дуже навіть розумію, чому так — бо для того, щоб підстелити соломки, треба чітко вірити, що життя не мусить бути пекельним та прагнути змін. Натомість на рідних палестинах панує вивчена безпорадність, коли ми не віримо ані в те, що можна щось покращити, ані в існування альтернативи тому, що є. А ще важливо мати сили, аби діяти. І тут ми знову повертаємося до важливості психічного здоров’я, яке й забезпечує нас наснагою для поступу.

Нам лишається мінімізувати ті ризики, на які можна вплинути, і компенсувати негаразди, які вже сталися. Це лейтмотив усієї книги.

Не пощастило з генами та соціоекономічним статусом і довкіллям, то подбайте бодай про спосіб життя та психічне здоров’я. І якщо таки пощастило, то все одно подбайте.

2.2. Жили недовго й нещасливо

Є такий анекдот: «Серденько, так тяжко. Може, все ж розлучимося?.. — Ні, любий. Вдовою взяв, вдовою і залишиш!» Ірена Карпа написала книгу «Як виходити заміж стільки разів, скільки хочеш», а мені на часі писати книгу «Як не залишити жінку молодою та веселою вдовою». Адже в Україні передчасно помирають передусім чоловіки — вдвічі частіше, ніж жінки, та в середньому на 9–12 років раніше. І кожна третя передчасна смерть застає чоловіка в допенсійному віці, тобто в 30–65 років. Чоловіки живуть менше за жінок в більшості країн, проте лише в Україні різниця в тривалості життя така разюча. За даними ВООЗ, є кілька причин гендерних відмінностей в смертності у світі.

• Чоловіки частіше працюють у шкідливих умовах, ніж жінки. У 2010 році у світі від шкоди здоров’ю, завданої роботою, померло 750 тисяч чоловіків, і 102 тисячі жінок.

• «Типова чоловіча поведінка», тобто прагнення відповідати уявленню про справжнього чоловіка, що виявляється як ризиковість і пошук пригод на свою голову (подекуди це призводить до травм чи виливається у шкідливі звички).

• Чоловіки відкладають візит до лікаря, не кажуть на прийомі всієї правди, а отримавши схему лікування, не дотримуються її. В Малаві та ПАР чоловіки частіше заражаються ВІЛ, однак рідше роблять аналізи та приймають антиретровірусну терапію. В Україні чоловіки ігнорують власний високий тиск.

Інші дослідження вказують також на те, що чоловіки, особ­ливо самотні, мають нездоровий підхід до харчування, тобто їдять нерегулярно, віддають перевагу дуже переробленій їжі, як-­от ковбасі й напівфабрикатам, і при цьому споживають мало рослинних продуктів.

Українці середнього віку помирають із тих самих фізіологічних причин, що й європейці, — через ішемічну хворобу серця, цереброваскулярні захворювання, хвороби печінки, зокрема цирози, «легеневе серце», туберкульоз легень і ненавмисні отруєння. Проте в Україні передчасні смерті чоловіків стаються в 5–25 разів частіше, ніж у Європі, а отже, забирають і більше життів[9]. Ніколи не було, і от знову щось в Україні не так, як у світі.

Хочу звернути вашу увагу, що гендер не є чинником, який визначає ранню смертність, — її визначає поширеність певних патернів поведінки чоловіків і жінок. Чоловіки як категорія статистично більше курять, частіше впиваються, більше працюють на шкідливому виробництві, сильніше нехтують здоров’ям, тому середні показники смертності й захворюваності у них гірші. Коли жінки поводяться так само чи працюють в несприятливих для здоров’я умовах, вони теж помирають передчасно. Різниця в середній тривалості життя чоловіків і жінок в Україні настільки разюча, бо жінки так поводяться рідше.

Рання смертність українців — це той випадок, коли перше-­ліпше пояснення буде правильним. Якщо дослідити, яку кількість алкоголю, зокрема самогону і неякісної підробки, споживають представники різних категорій суспільства, а також дізнатися, як це відбувається — багато за раз чи трохи щодня, беручи до уваги статистичні відомості щодо віку, здоров’я і статі, то виявиться, що визначальним чинником в ранній смертності чоловіків є передусім алкоголь [19].

Українські чоловіки також значно більше курять, ніж жінки. У 2017 році цей показник становив 40 % проти 9 %, тобто це різниця в понад чотири рази — і ще один гендерний чинник, що зумовлює таку разючу різницю в тривалості життя. Для порівняння: у Південно-­Східній Азії чоловіки курять вдесятеро більше, ніж жінки, а в Північній Європі, уславленій гендерною рівністю, показники поширеності куріння практично однакові в обох статей — 28 % та 22 % [20].

Чоловіки також частіше стають пасивними курцями на робочих місцях, особливо

1 ... 7 8 9 ... 70
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Книжка для дорослих: Як старшати, але не старіти, Дарка Озерна», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Книжка для дорослих: Як старшати, але не старіти, Дарка Озерна"