Читати книгу - "Народження країни. Від краю до держави. Назва, символіка, територія і кордон України"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Рабинович Μ. Г. Древнерусские знамена (X—XV вв.) по изображениям на миниатюрам // Новое в археологии. — Москва, 1972. — С. 176—180.
111
Дашкевич Я. Етнічна символіка в україно-руській літературі XIII—XIV ст. // Знак. — 2009. — Ч. 49. — С. 5—6.
112
Див. зокрема: Соломоник 3. И. Сарматские знаки Северного Причерноморья. — К., 1959; Драчук В. С. Системи знаков Северного Причерноморья (тамгообразные знаки северопонтийской периферии античного мира первых веков нашей зры). — К., 1975; та ін.
113
Рыбаков Б. А. Знаки собственности в княжеском хозяйстве Киевской Руси X—XII вв. // Советская археология. — 1940. — Т. VI. — С. 227—257.
114
Див. зокрема: Пастернак О. Пояснення тризуба, герба Великого Київського Князя Володимира Святого. — Ужгород, 1934 (перевидання: К., 1990; К., 1991); Січинський И. Український тризуб і прапор. — Вінніпег: Тризуб, 1953 (перевидання: Львів, 1995); Рапов О. М. Знаки Рюриковичей и символ сокола // Советская археология. — 1968. — №3. — С. 62—69; Дашкевич Я. Родовий знак Рюриковичів у Галицькому князівстві XIII ст. // Третя наукова геральдична конференція. — Львів, 1993. — С. 32—33; Бєлов О., Шаповалов Г. Український тризуб: історія дослідження та історичний реконструкт. — Запоріжжя, 2008; та ін.
115
Dlugosz J. Opera omnia. — Cracoviae, 1873. — T. XI. — P. 186. У польському перекладі: Dtugosz J. Roczniki czyli Kroniki slawnego królestwa Polskiego. — Warszawa, 1973. — Kś. 5—6. — S. 259.
116
Летопись по Ипатскому списку. — Санкт-Петербург, 1871. — C. 505.
117
Там само. — С. 518.
118
Zimorowicz J. В. Pisma do dziejów Lwowa odnoszące się. — Lwów, 1899. — S. 54.
119
Пастернак Я. Старий Галич: Археологічно-історичні досліди у 1850—1943 рр. — Івано-Франківськ, 1998. — С. 206; Ткачук Т. М., Тимус К. Л. Галицькі керамічні плитки із рельєфними зображеннями та гончарні клейма: Каталог. — Галич, 1997. — С. 15. — № 17.
120
Гречило А. Українська територіальна геральдика. — Львів, 2010. — С. 36—43.
121
Piekosiński F. Pieczęcie polskie wieków średnich // Sprawozdania Komisji do badania historii sztuki w Polsce. — Kraków, 1900 [1897—1899]. — T. 6. — S. 293—294, 306; Лаппо-Данилевский А. Печати последних галичско-владимирских князей и их советников // Болеслав-Юрий II Тройденович, князь Малой Руси: Сборник материалов и исследований. — Санкт-Петербург, 1907. — С. 211—310; Дашкевич Я. Геральдичне зображення Лева в період Галицько-Волинської держави (перша половина XIV ст.) // Знак. — 1998. — 4. 16. — С. 6—8; та ін.
122
Barwiński В. Pieczęcie ksiąžąt halicko-wlodzimierskich z pierwszej potowy XIV wieku // Wiadomozci numizmatyczno-archeologiczne. — 1909. — № 6. — S. 99—104; №7.-S. 127—130. Перевидання цієї публікації: Барвінський Б. Українські сфрагістичні пам’ятки XII—XIV століть // Записки НТШ. — Львів, 1996. — Т. CCXXXI. — С. 251—257.
123
Гречило А. Земельна геральдика // Пам’ятки України. — 1991. — № 3. — С. 42.
124
Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. — С. 112.
125
Каменцева Е. И., Устюгов Н. В. Русская геральдика и сфрагистика. — Москва, 1974. — С 148.
126
Dlugosz J. Opera omnia. — Cracoviae, 1877. — T. XIII. — P. 39.
127
Летопись по Ипатскому списку. — С. 559. Ідеться про оборонну вежу в Білавино, руїни якої збереглися досі.
128
Петрушевич А. О городѣ Галичѣ за Луквой // Вѣстник Народного Дома. — 1887. — Ч. 52. — С. 467; Крип’якевич І. Галицько-Волинське князівство. — С. 154.
129
Kittel Е. Siegeln. — Braunschweig, 1970. — S. 215; Maclagan M. The Byzantine Empire and Heraldry // Genealógia 8c Heraldica. Actas do 17-o Congresso Internacional das (icncias Genealógica e Heraldica: Heraldica. — Lisboa, 1986. — P. 345—347.
130
Наприклад, Хроніка Матвія Паризького (середина XIII ст.) подає герб імператора Фрідріха II як «у золотому щиті дво- або одноголовий орел» та малюнок із двоголовим орлом (див.: Ströhl Н. G. Heraldischer Atlas. — Stuttgart, 1899. — Taf. XVIII, No. 1; Schurdel H. D. Flaggen & Wappen Deutschland. — Augsburg, 1995. — S. 51).
131
Ще й досі двоголовий орел є на державних символах Росії, Албанії, Сербії, Чорногорії, активно використовується в емблематиці Греції та Туреччини.
132
Высоцкий С. А. Светские фрески Софийского собора в Києве. — К., 1989. — С. 63,84.
133
Климкевич Р. О. Двоголовий орел Галицько-Володимирського Королівства // Музейні вісті. — Чикаго, 1959. — 4.1—II. — С. 5—10.
134
Dlugosz J. Opera omnia. — T. XIII. — Р. 39.
135
Dlugosz J. Insignia... — S. 16.
136
Piekosiński Е Pieczęcie polskie wieków średnich. — S. 392.
137
Piekosiński Е Pieczęcie polskie wieków średnich... — S. 316—317.
138
Vossberg Е A. Siegel des Mittelalters... — Taf. 19; Akta grodzkie і ziemskie. — Lwów, 1870. — T. II. — S. 8; Piekosiński F. Pieczęcie polskie wieków średnich... — S. 318; Однороженко О. Руські королівські, господарські та князівські печатки XIII — XIV ст. — X., 2009. — С. 51—53, 195—196, № 14, 16, 17.
139
Крижанівський А. Львівський монетний двір у XIV—XV століттях. — Львів, 2007. — С. 45—150.
140
Kuczyński S. К. Polskie herby ziemskie: Geneza, treści, fimkcje. — Warszawa, 1993. — S. 14.
141
Vossberg F. A. Siegel des Mittelalters...; Dzialyński A. T.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Народження країни. Від краю до держави. Назва, символіка, територія і кордон України», після закриття браузера.
