Читати книгу - "Колишні. Повернути минуле, Софія Брай"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Ти змінився, чи я просто ніколи не знала тебе? — несвідомо її очі почервоніли. — Взагалі я думала про те, щоб спробувати, але ти не знаєш, що твоя мама зустрічалася зі мною. Сказала, що ми не підходимо один одному і не хоче, щоб ми були разом.Твоя сестра, Аліса дуже вороже до мене ставиться. Навіть якби я погодилася, між нами була б велика прірва. Хочу, щоб ти думав, що я байдужа.
— Значить, я не подобаюсь тобі. Це все через мою матір та сестру…
— Ні.Ти мені не подобаєшся. Якби їх не було, то я спробувала б зустрічатися з тобою, тільки на подяку за все добре, що ти мені зробив. Але ти не подобаєшся мені, тим більше я тебе не люблю.
Сказавши це, вона обернулася.
— Стривай… — він зупинив її. — Ти пам'ятаєш…
— Перестань. — перебила його Софія, бо він хотів знову поговорити про те, що було раніше.
Вона більше не хотіла цього слухати, і тут все закінчилося. Усі мости були складені.
Захар імпульсивно хотів сказати їй правду, але після того, як його перервали, він заспокоївся і подивився на Дмитра.
— Тебе чекає фінал не кращий за мій, Дмитре. Твоя власна плоть і кров прямо перед тобою, але ти не знаєш, чи це не сумно?
Дмитро не хотів морочитися і завів машину. Коли машина під'їхала, Захар відійшов, а коли біля нього було вікно, він сказав:
— Не треба бути такою наївною, все добре перед тобою може бути обманом.
Софія обернулася на його бік. Що він мав на увазі?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Колишні. Повернути минуле, Софія Брай», після закриття браузера.
