Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Факультатив для (не) літаючої гарпії, Крістіна Логоша 📚 - Українською

Читати книгу - "Факультатив для (не) літаючої гарпії, Крістіна Логоша"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Факультатив для (не) літаючої гарпії" автора Крістіна Логоша. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 80 81 82 ... 120
Перейти на сторінку:
Розділ 15 (2)

— А картопля де?

— З'їла.

— Усю пательню? Сама?

— Дуже зголодніла, — розвела руки вбоки.

— Ясно. Мадді була з тобою?

— Ні. Хіба вона не спить?

Я підійшла до її ліжка і обсмикнула ковдру. Під ним опинилося кілька подушок, що імітують сплячу людину, і білу перуку.

За Мадді стало тривожно.

Ми з Рінкою чекали її хвилин сорок. Вже хотіли бити тривогу, але в коридорі братерства почулися кроки. А по звуку удару парасольки об підлогу, зрозуміли, що чоловічка прямує до кімнати. Рінка швидко вимкнула світло, наче ми спимо. У неї вже дозрів план, як вивести її на чисту воду.

Наступного ранку Мадді бойкотувала першу пару. Я, Рінка і Кай старанно йшли на заняття, обговорюючи те, що відбувається з чоловічкою. Фарві запропонувала не питати куди вона йде ночами, а простежити і самим все дізнатися. Рінка вже не вперше підловлювала Мадді на нічних зникненнях.

Продзвенів дзвінок початку занять, і ми помчали в головний корпус. Пройшовши через величезні вхідні двері, нам перегородив дорогу чоловік у капелюсі.

— Доброго дня, Атіка Гейл, — сказав Фіц Тіція, — можу я вкрасти у вас кілька хвилин вашого часу?

— Звичайно, — сказала, розуміючи, що іншого варіанта відповіді я не мав.

Кай і Рінка провели мене стривоженими поглядами. Слідчий повів мене до однієї з вільних аудиторій. Варто було переступити поріг, як двері зачинилися і загримів замок.

— Наша зустріч не за протоколом. Просто вирішив вам дещо показати, — тільки зараз я помітила, що магик ніс під пахвою гарну дерев'яну скриньку. Якби вона була паперовою, я прийняла б її за звичайну взуттєву коробку.

Він поставив її на парту і сперся боком об її край. Я з цікавістю дивилася на цей дивний об'єкт.

— Відкрийте. Не бійтеся, вона не кусається, — жартував слідчий.

Хоча після різноманітності магії навколо слова про укуси більше схожі на застереження, ніж на жарт.

Я відкрила тугу кришку, розглядаючи вміст. Усередині була гора пилу та якесь каміння.

— Що це?

— Ох, який я нечемний. Зараз поясню, — він неакуратно почав ритися в цьому смітті, поки не витяг з нього кам'яний шматок жіночого пальця.

Мене пересмикнуло, і я позадкувала назад. Адже то був палець жінки-кішки, яку вбив майстер!

— Бачу, ви впізнали нашого співробітника, — сказав слідчий, аналізуючи мою реакцію. — Шкода її. Яка дурна смерть!

— Я її не вбивала! Я взагалі ні до чого! Вона перша на мене напала, а потім...

— А потім вас урятував майстер. Знаю, я бачив.

Очі Фіца Тіції стали білого кольору, такі ж я бачила у ватажка Ордену.

Я кинулася до виходу з кабінету, намагаючись відчинити двері, але вони були запечатані магією. Скільки б я її не смикала, вона не піддавалася. Вже не кульгаючи, слідчий повільно наближався до мене.

— Навколо вас, Атіка Гейл, надто багато всього відбувається: майстер, напад дракона на літаючий корабель, вбивство члена Ордену, а ось тепер ще й зникнення книги майстра. Чомусь мені здається, що ви тут недарма, що все зав'язане на вас.

Я з силою тарабанила ногою у двері і хотіла покликати на допомогу, але в мене пропав голос. В жаху я намагалася вимовити хоч щось, але виходило лише здавлене шипіння. Слідчий підійшов упритул і схопив мене рукою за горло, впечатуючи в двері.

— Як швидкоплинне життя, Атіка Гейл. За ваші вчинки вас би на пару сотень років кинути у вулканічну в'язницю. Хоча смертна кара була б найкращим варіантом.

Я схопила його за руку, але залізна хватка члена Ордену не ослабла. Блиснувши червоними очима, з кишені його плаща вискочила маленька ящірка. Вона піднялася нагору, пробігла по руці і стрибнула мені на шию. Місце зіткнення сильно обпікало, ніби мене таврували розпеченим залізом. З моїх вуст зривався безмовний крик.

Ящірка заповзла під одяг і зупинилася в області правої лопатки. Тільки після того, як вона перестала рухатися, Фіц Тіція відпустив мене. Від несподіванки я впала навколішки.

— Що ви зробили? — спитала я хрипким голосом, що повернувся.

Член Ордену спокійно пройшов до парти і взяв коробку з прахом.

— Одна зустріч із майстром — збіг. Я б списав це на що завгодно, навряд чи він став би захищати якесь безрідне дівчисько. Друга вже закономірність. Це безглуздо заперечувати. Мила звірятко — це мітка, яку повідомить мені, коли поряд з вами знову опиниться майстер. І так, я тепер завжди знатиму, де ви знаходитесь. Ось тільки мітка має один недолік або гідність — навіть не знаю. Вона сигналізує лише тоді, коли майстер знаходиться поряд у справжньому вигляді. Це найстаріша магія часів Першої Магікайської Війни. Ніхто не думав, що вона ще знадобиться.

Двері за моєю спиною клацнули. Від несподіванки я відскочила убік.

— Ви ж не забули, що на вашій совісті ще й серце майстра? Сподіваюся, вам вдасться розшукати його найближчим часом, інакше ймовірність, що до наступного семестру вам не вдасться довчитися.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 80 81 82 ... 120
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Факультатив для (не) літаючої гарпії, Крістіна Логоша», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Факультатив для (не) літаючої гарпії, Крістіна Логоша"