Книги Українською Мовою » 💙 Дитячі книги » Маргаритко, моя квітко 📚 - Українською

Читати книгу - "Маргаритко, моя квітко"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Маргаритко, моя квітко" автора Крістіні Нестлінгер. Жанр книги: 💙 Дитячі книги. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 80 81 82 ... 103
Перейти на сторінку:
вслід. Це неможливо! Гансик добровільно рухається! Гансик допомагає! Гансик – а про це свідчило дзеленчання, що долинало з-за дверей – навіть складає посуд у посудомийну машину! А тоді Гансик повернувся назад і запитав сестру:

– Маргарито, можеш мені пояснити задачі з математики? Дружина Лота ожила. Маргарита кивнула:

– Певно, що так, – сказала вона і подумала: «Ми є свідками справжнісінького дива. Тепер головне – не припуститися помилки, бо інакше диво загнеться в зародку!»

Маргарита пішда за братом до кімнати. Гансик витягнув із портфеля зошит і підручник з математики.

– Ціле літо у Цветлі! – сказав він. – Я просто не вірю, що може бути стільки щастя нараз!

Маргарита абсолютно не могла собі уявити, де у цветльському літі криється хоч краплиночка щастя, але вона кивнула Гансикові. Вона вже давно не бачила, щоби її брат так щиро радів. Щоправда, вона підозрювала, що Гансикове щастя пов'язане з можливістю непорушно лежати під грушею і поглинати неймовірні кількості бабусиних харчів, але вирішила не зосереджуватися на цій думці.

Гансик розгорнув підручник з математики. Його щаслива міна враз спохмурніла. Маргарита вклала у свій голос максимальну впевненість:

– Ми двоє мудрагелів, і ми з цим швидко впораємося! Ми це зараз полускаємо, як горішки!

Гансик показав сторінку з вправами.

– Він сказав, що це легесеньке домашнє завдання! Дитячі забавки! Але я не можу, тут два невідомі, я цього не розумію!

Маргарита взяла книжку в Гансика з рук і подивилася на підкреслені приклади. Ні, ці рівняння були не дитячими забавами – вони були просто немовлячими. Та Маргарита вдала, ніби мусить добре подумати. Здавалося, Гансикові це сподобалося.

Перша задача була така: «У Фріца дві скарбонки. Якщо в одну з них він покладе ще п'ять шилінгів, то в ній буде стільки само грошей, скільки й у другій. А якщо у другу він додасть ще десять шилінгів, то в ній стане вдвічі більше, ніж у першій. Скільки грошей у кожній із його скарбонок?»

– Маєш рацію, – почала Маргарита. – Ми тут маємо справу з двома невідомими.

Гансик гордо кивнув.

– А що в нас буде «ікс», а що «ігрек»? – спитала Маргарита. З надією в голосі Гансик відповів:

– «Ікс» буде Фріц, так?

Маргарита придушила в собі ознаки сум'яття. Вона просто сказала:

– Знаєш, це не дуже добра ідея. Фріц же нам відомий. Невідомі нам гроші в скарбничках.

– Точно! – вигукнув Гансик. – Гроші в одній скарбничці -це «ікс», а в другій – «ігрек»!

Маргарита захоплено закивала.

– А що тепер? – зробивши це грандіозне відкриття, Гансик знову був розгублений і безпорадний.

– Оскільки в одній скарбничці на п'ять шилінгів більше, ніж в другій, – пояснювала Маргарита, – ми можемо сказати, що «ікс» плюс п'ять дорівнює «ігрек». А «ігрек» плюс десять дорівнює «ікс» помножити на два..

Маргарита замовкла. Не виглядало на те, що Гансик стежив за ходом її думок. Дівчина подумала, що вміти порахувати й уміти пояснити – два цілком різні таланти. А мати до цього терпець – третій талант. '

– У тебе ще є колекція кульок-мармульок? – спитала Маргарита.

Гансик кивнув і приніс коробку зі скляними кульками. Маргарита відібрала п'ятнадцять червоних кульок і двадцять зелених. Червоні вона поклала на одну купку, зелені – на іншу.

– Нехай це будуть наші скарбонки, – Маргарита показала на купки. – Червоні – це «ікс», а зелені – «ігрек»!

І Маргарита почала бавитися з братом мармульками, аж поки Гансик не зрозумів. Інші сім задач, у яких ішлося про однокласників, кораблі, вугілля двох сортів, кілометри на годину, печиво, безробітних і молоко, Гансик вирішив самостійно та без допомоги мармульок.

Після виконання цієї роботи Гансик страшенно стомився, та водночас був дуже гордий собою.

– Маргарито, – похвалив він сестру, – ти найкращий репетитор на світі. В того дурнуватого Берті я ніколи нічого не розумів. А з тобою я відразу все второпав!

– Певно що так, Гансику! – сказала Маргарита і залишила брата, сумно думаючи: «Бідоласі не потрібний репетитор, бідоласі потрібний цілісінькій батальйон добровільних помічників у галузі розвитку!»

Розділ 8,

у якому Флоріан пускається берега, а тато ненароком дезінформує Гінцеля

Суботній вечір Маргарита провела на дискотеці «Конекшен». Загалом, вона не дуже любила дискотеки. Музика, яка там гриміла, була для неї заголосна і не надто відповідала її смаку. Маргарита ~ під впливом Гінцеля – стала фанаткою джазу. Фанаткою Моцарта вона була з власної ініціативи. Поп- і рок-музику вона цінувала тільки в певних межах, а диски, які ставив ді-джей «Конекшену», здебільшого перебували поза цими межами. Крім того, Маргарита не любила «вимахуватись». Останнім часом необхідність трансформувати свій душевний стан у рухи на переповненому танцмайданчику охоплювала її тільки зрідка.

Здебільшого Маргарита просто стояла за шинквасом; дивилася, як танцюють інші, і слухала, як хтось верещить їй щось у вухо.

Цього вечора в «Конекшені» була й Іксі. До того часу, коли прийшла Маргарита, Іксі вже добряче вискакалася на танцмайданчику. Тепер Маргарита стояла за шинквасом, попивала теплувату колу і спостерігала за подругою. Здавалось, Іксі знову була у формі й у доброму гуморі, ба просто як на крилах! Вона кивнула Маргариті й послала їй повітряний поцілунок. Трохи згодом, відсапуючись, вона підійшла до шинквасу і замовила собі щось отруйно-зеленого кольору з рожевою піною.

– Як справи, сестро? – прокричала вона Маргариті. Маргарита прискіпливо оглянула Іксі. Ні, Іксі точно не була обкурена. Дії інших наркотиків теж не спостерігалося. То що ж могло перетворити цю купку нещастя, яку впродовж останніх двох тижнів Маргарита щодня навідувала у «Ваксельберґері», на сяйливу та безтурботну дівчину?

Іксі поклала руку Маргариті на плече, потягнула через фіолетову соломинку свій зелений напій, поставила склянку на шин-квас і прокричала Маргариті у вухо:

– Герберт-Кальоша! – придурок. Той, про кого йому розповів цей чувак у Берліні, був зовсім не той, з ким спала незґраба Адрі-ана, він зараз живе в Голландії. Про нього вони нічого не можуть знати! – Іксі знов узяла свій напій і потягнула його через соломинку. – Кажу тобі, – вона просто сяяла, – я вже давно не була така щаслива, як сьогодні! – Іксі допила коктейль, поцілувала Маргариту в щоку і повернулася на танцмайданчик.

Маргарита охоче пораділа би разом із Іксі, та їй це не дуже вдавалось. Отже, берлінецьнезґраби Адріани- фальшива тривога!

Ну то й що? Коли Маргарита уявляла собі піраміду інтимних контактів, на вершині якої перебувала Іксі, в неї мороз по шкірі йшов. Іксі з Робертом, Роберт із безліччю інших

1 ... 80 81 82 ... 103
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Маргаритко, моя квітко», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Маргаритко, моя квітко"