Читати книгу - "Збірка творів"

А де в неї Іспанія?

ДРОМІО СІРАКУЗЬКИЙ

Правду кажучи, Іспанії я не помітив, але я відчував іспанський пал у її диханні.

АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ

А де в неї Америка й обидві Індії?

ДРОМІО СІРАКУЗЬКИЙ

О пане, на носі, прикрашеному згори й донизу рубінами, карбункулами й сапфірами, що розсипав усі свої скарби під гарячим подихом Іспанії, яка вислала цілі армади кораблів, щоб навантажитись у неї під носом.

АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ

А де ж у неї міститься Бельгія й Нідерландські низькодоли?

ДРОМІО СІРАКУЗЬКИЙ

О пане, так низько я не заглядав! І уявіть собі, ця невмивака-невтирака, ця відьма об’явила свої права на мене; називала мене Дроміо; заприсягалася, що я заручений з нею; розказала мої прикмети: цятка на плечі, родимка на шиї, велика бородавка на лівій руці, та так, що я, охоплений жахом, утік від неї, як від чаклунки.

Щоб не з віри в мене груди та не з криці серце,

Мусив би на кухні в неї терти сіль із перцем.

АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ

Біжи скоріш до гавані, й коли

Там дме від берега погожий вітер, —

Не хочу я лишатись тут до ночі.

Як знайдеш корабель, що вирушає

Ще нині в море, то приходь на ринок

Сказать мені. Я там гуляти буду.

Як всі тут знають нас, а ми — нікого,

То краще нам збиратися в дорогу.

ДРОМІО СІРАКУЗЬКИЙ

Як з жахом всяк тікає від ведмедів,

Так дремену я від моєї леді!

(Виходить)

АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ

Здається, тут живуть лише чаклунки;

Тому давно вже час тікати звідси.

Тієї, що мене назвала мужем,

Не можу я без жаху уявити

Собі жоною; а її сестра —

Така прекрасна, мила й чарівна,

Така розумна й втішна у розмові, —

До того спричинилася, що я

Себе самого майже зрадив. Отже,

Щоб не завдать собі самому горя,

Замкну свій слух для співів діви моря!

Входить Анджело з ланцюгом.

АНДЖЕЛО

Пан Антіфол?

АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ

Так, це моє ім’я.

АНДЖЕЛО

Я знаю й сам, мій пане. Ось ланцюг ваш.

Я думав, вас застану в «Дикобразі»,

Але ланцюг іще не був готовий,

І я спізнивсь.

АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ

А що з цим ланцюгом

Накажете мені робити?

АНДЖЕЛО

Все,

Що схочете: він зроблений для вас.

АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ

Для мене, пане? Я не замовляв!

АНДЖЕЛО

Не раз, не два, разів, мабуть, із двадцять.

Вертайтеся ж додому і потіште

Дружину подарунком; я зайду

Увечері до вас і з вас одержу

Мені належні гроші за ланцюг.

АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ

Прошу вас, пане, взяти гроші зараз,

А ні — то втратите й ланцюг, і гроші.

АНДЖЕЛО

Жартуєте, мій пане! Ну, бувайте! (Виходить)

АНТІФОЛ СІРАКУЗЬКИЙ

Не розумію, що це означає;

Все ж думаю, що в світі не буває

Десь простака, який би від такого

Відмовився дарунка дорогого.

Тут, мабуть, люди тільки розкошують,

Бо золото на вулицях дарують.

Тепер — на ринок! Дроміо діждатись

І якнайшвидше звідси забиратись!

(Виходить)

Дія четверта

Сцена 1

Майдан

Входять 2-й купець, Анджело та стражник.

2-й купець

Цю суму винні ви з зелених свят,

І я відтоді вас не турбував;

Цього я не робив би і тепер,

Але до Персії я мушу їхать

І потребую грошей. Через те

Прошу мені негайно все сплатити,

А ні — то стражник ось вас арештує.

АНДЖЕЛО

Достоту стільки, скільки винен вам,

Від Антіфола маю я одержать;

Я перед цим, як мав зустріться з вами,

Віддав йому ланцюг; о п’ятій нині

Мені він має заплатить за нього.

Як ваша ласка, то ходім зі мною

До нього в дім, і я вам поверну

З подякою мій борг.

СТРАЖНИК

Вам турбувать

Себе не треба: гляньте, — він іде.

Входять Антіфол Ефеський і Дроміо Ефеський.

АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ

Допоки буду я в золотаря,

Ти збігай і купи мені нагай;

Я почастую ним жону і слуг

За те, що зважились у мій же дім

Мене сьогодні не впустить. Стривай!

Ось золотар. Отож іди мерщій;

Купи нагай і віднеси додому!

ДРОМІО ЕФЕСЬКИЙ

Куплю його охоче так, немовби

Дістав на тім дві тисячі прибутку.

(Виходить)

АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ

Хто звіриться на вас, той має втіху!

Ви ж обіцяли принести ланцюг,

А я ні вас, ні ланцюга не бачив.

Подумали ви, мабуть: наша приязнь

Міцною надто буде, як зв’язати

Її ще й ланцюгом, — та й не прийшли.

АНДЖЕЛО

Покиньте жарти ваші; ось рахунок:

Стоїть тут — скільки важить ваш ланцюг,

Аж до останнього карата; тут

І проба золота, й ціна роботи;

Вся сума лиш на три дукати більша

За ту, що винен я цьому ось пану;

Прошу вас, заплатіть йому негайно,

Бо він рушає в море й жде тих грошей.

АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ

Такої суми при мені немає,

Крім того, в мене є ще справи в місті.

Будь ласка, проведіть до мене в дім

Цього добродія, й ланцюг віддайте

Моїй дружині, й передайте їй,

Щоб заплатила вам усе, що слід;

Та й я ще, може, вдома вас застану.

АНДЖЕЛО

То віддасте ви їй ланцюг самі?

АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ

Віддайте ви, я можу запізнитись.

АНДЖЕЛО

Гаразд, мій пане, а ланцюг при вас?

АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ

Ні, при мені його немає, пане,

Я сподіваюсь, він у вас, а ні —

То підете додому ви без грошей.

АНДЖЕЛО

Та годі вам! Прошу вас, пане, дайте

Мені ланцюг; ждуть вітер і приплив

Цього добродія; а я вже й так

Занадто тут його загаяв.

АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ

Боже!

Ви хочете, здається, жартом цим

Покрить свою вину, що не прийшли

В свій час, як обіцяли, в «Дикобраз»?

Я мав би докоряти вам, та ви

Напались перші, мов базарна баба.

2-Й КУПЕЦЬ

Спливає час; прошу, кінчайте, пане.

АНДЖЕЛО

Ви чуєте, як він напосідає?

Ланцюг…

АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ

Ви віднесіть моїй дружині,

Й одержите за нього ваші гроші.

АНДЖЕЛО

Та годі-бо! Ви ж знаєте, що я

Віддав його допіру вам; пошліть же

Ланцюг їй — чи мене з умовним знаком.

АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ

Фе! Жарт ваш переходить всякі межі!

Де мій ланцюг? Прошу вас, покажіть.

2-Й КУПЕЦЬ

Не маю часу я на ваші жарти.

Скажіть, мій добрий пане, — згодні ви

Мені платить чи ні? Як ні — то я

Віддам його дозорцеві негайно.

АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ

Платити вам? За що ж платить я маю?

АНДЖЕЛО

За той ланцюг, що ви його взяли.

АНТІФОЛ ЕФЕСЬКИЙ

Коли візьму, тоді і винен буду.

АНДЖЕЛО

Ви