Книги Українською Мовою » 💙 Детективи » Дівчина у павутинні 📚 - Українською

Читати книгу - "Дівчина у павутинні"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Дівчина у павутинні" автора Давид Лагеркранц. Жанр книги: 💙 Детективи. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 81 82 83 ... 122
Перейти на сторінку:
натрапиш. І, звичайно ж, виявилося, що Оса — Wasp — може означати все, що завгодно. Wasp — це і британський бойовий літак часів Другої світової війни, і комедія Аристофана, і відомий короткометражний фільм 1915 року, і сатиричний журнал, який видавали в Сан-Франциско в дев’ятнадцятому столітті, а також, певна річ, скорочення від White Anglo-Saxon Protestants і ще дещо. Правда, це все здавалося занадто складними ідентифікаторами для геніальної гакерки й аж ніяк не відповідало досліджуваній культурі. А знаєш, що відповідало?

— Ні.

— Те, що «Оса» — супергероїня коміксів компанії «Марвел», одна з засновників команди «Месники».

— Ще кіно таке є, так?

— Точно. Там є всі: Тор, Залізна людина, Капітан Америка та інші. У перших випусках вона навіть була їхньою лідеркою. Мушу сказати, що Оса — досить крутий персонаж коміксів, з вигляду трохи скидається на рокерку й бунтарку, вдягнена в чорне й жовте, з крильцями комахи, в неї чорне волосся, тримається самовпевнено, б’є навіть у програшній ситуації й може збільшуватись і зменшуватись. Усі джерела, з якими ми спілкувалися, вважають, що мова йде саме про цю Осу.

Звичайно, людина з таким ніком не конче фанат коміксів «Марвелу», принаймні сьогодні. Можливо, нік з’явився під впливом дитячого захоплення, а може, це просто легкий іронічний натяк, щось на зразок того, що я свого часу назвав кота Пітером Пеном, хоча ніколи не любив цього самовдоволеного типа, який не бажав ставати дорослим. Одначе…

— Так?

— …я не міг не помітити, що кримінальне угруповання, яким цікавилась Оса, теж використовує кодові слова з коміксів «Марвелу». Вони навіть іноді називають себе «Товариство Павука», пам’ятаєш?

— Так, але я гадаю, що це просто гра. Вони знущаються з тих, хто їх аналізує.

— Звісно, згоден, але ігри теж можуть давати підказки або приховувати щось серйозне. Знаєш, що вирізняє «Товариство Павука» в коміксах?

— Ні.

— Те, що вони воюють проти «Сестринства Оси».

— Окей, чудово, це цікава деталь, але що далі?

— Стривай, зараз дізнаєшся. Не хочеш провести мене до машини? Мені вже треба скоро рушати до аеропорту.

Мікаелові Блумквісту почали злипатись очі. Було ще не дуже пізно, але він усім тілом відчував, що сили більше нема. Журналіст розумів, що треба піти додому, поспати кілька годин і знову братися до справи вночі або завтра вранці. До речі, було б непогано, либонь, випити дорогою кілька келихів пива. Від недосипання в нього стукало у скронях, а ще йому треба відігнати деякі спогади й страхи. Певно, слід прихопити з собою й Андрея.

Мікаел глянув на колегу. Зандер був такий молодий і енергійний, що вистачило б і половини цього. Він сидів і, час від часу переглядаючи свої записи, щось друкував на комп’ютері так, ніби щойно сюди прийшов. Проте Андрей перебував у редакції з п’ятої години ранку, а тепер була чверть до шостої вечора, і він майже не перепочивав.

— Що скажеш, Андрею? Може, вип’ємо пива, з’їмо щось і обговоримо нашу історію?

Спочатку Андрей, здавалося, не зрозумів питання. Але потім підняв голову й несподівано позбувся свого запалу. Злегка скривившись, він промасажував плече.

— Що… ну… можливо, — повільно, наче вагаючись, промовив він.

— Я сприймаю це як згоду, — сказав Мікаел. — Як ти ставишся до «Фолкоперану»?

Бар і ресторан «Фолксоперан» були на Горнсґатані неподалік від редакції, і туди любили навідуватися журналісти й митці.

— От тільки…

— Тільки що?

— …мені треба попрацювати над портретом продавця мистецьких творів з аукціону «Буковскіс», який сів у поїзд на Центральному вокзалі в Малме, але так і не повернувся. Еріка вважає, що він добре підійде до розділу «Різне».

— Господи, як ця жінка тебе експлуатує…

— Я так не думаю. Проте в мене щось не складається. Текст виходить дуже плутаний і безживний.

— Хочеш, я гляну?

— Залюбки, та мені хотілося б спершу самому трохи попрацювати. Я помру від сорому, якщо ти побачиш текст отаким.

— Ну, тоді принаймні ходім поїжмо трохи. Потім ти зможеш повернутись і далі собі працювати, якщо вже тобі так треба, — запропонував Мікаел, пильно дивлячись на Андрея.

Ця картина ще довго лишатиметься в його пам’яті: Зандер у картатому брунатному піджаку й розстебнутій біля коміра білій сорочці, ну чисто тобі кінозірка чи в усякому разі більша, ніж звичайно, подоба молодого Антоніо Бандераса, розгубленого Бандераса.

— Гадаю, мені все-таки краще залишитись і розібратися з цим, — промовив він. — Я маю в холодильнику трохи їжі, тож розігрію щось у мікрохвилівці.

Блумквіст задумався, чи варто й далі правом старшого вимагати, щоб Андрей пішов з ним на пиво. Але потім сказав:

— Гаразд, побачимось уранці. Як там у них справи? Малюнка вбивці поки немає?

— Здається, ще ні.

— Завтра нам доведеться знайти інше рішення. Не перевтомлюйся. Бувай, — сказав Мікаел, устаючи й одягаючи пальто.

Лісбет пригадала, як колись давно читала про савантів у журналі «Саєнс». В одній зі статей фахівець з теорії чисел Енріко Бомб’єрі покликався на епізод з книжки Олівера Сакса «Чоловік, що переплутав дружину з капелюхом», де двоє розумово відсталих близнят-аутистів повторювали один за одним величезні прості числа так, ніби бачили їх перед собою в якомусь внутрішньому математичному ландшафті чи навіть знайшли загадковий короткий шлях до таємниці чисел.

Звісно, те, що вдавалося близнятам, і те, що прагнула створити Лісбет, — різні речі. Однак їй подумалося, що якась схожість усе-таки є, і вона вирішила спробувати, хоча в успіх майже не вірила. Тому Саландер знову взялася до зашифрованого файлу АНБ і власної програми для факторизації за допомогою еліптичних кривих, а тоді повернулася до Авґуста. Той відповів розгойдуванням тіла взад і вперед.

— Прості числа. Ти любиш прості числа, — сказала вона.

Авґуст, навіть не глянувши на неї, розгойдувався собі далі.

— Мені вони теж подобаються. Але тепер мене найбільше цікавить одна річ. Вона зветься факторизацією. Ти знаєш, що це таке?

Авґуст, усе ще розгойдуючись, утупився в стіл і, здавалося, нічогісінько не розумів.

— Факторизація — це коли ми записуємо число як добуток простих чисел. Під добутком я маю на увазі результат множення. Ти стежиш за моєю думкою?

В Авґуста не здригнувся жоден м’яз на обличчі, і Лісбет задумалася, чи не час їй просто заткнутися.

— Згідно з фундаментальними принципами арифметики, кожне ціле число можна унікальним чином факторизувати, і це досить захопливо. Таке ціле число, як 24, ми можемо дістати різними способами, наприклад, помноживши 12 на 2, або 3 на 8, або 4 на 6. Проте є тільки один спосіб факторизувати його: 2 х 2 х 2 х 3. Ти слухаєш? Усі числа мають унікальну факторизацію.

1 ... 81 82 83 ... 122
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Дівчина у павутинні», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Дівчина у павутинні"