Читати книгу - "Ескорт за примусом, Ольга Лавін"

Зоя
Моє падіння по сміттєпровідній трубі не назвеш легким. Так, був час, що я рилась по альфаторах у пошуках їжі, це були дуже погані часи.
Головне, що я нічого не зашкодила.
Машина припаркована за кілька метрів. Я не роздумуючи біжу і сідаю до неї. Миттю заводжу і чіпаю з місця. Не знаючи нічого в цьому місті, не маючи жодного поняття, що мені робити далі і де шукати Арнольда!
На сусідньому сидінні телефон і просто розривається від дзвінка. Ні, я не маю права відповідати на дзвінок.
Але коли на дисплеї бачу "Ярослав Нестерович" мене починає бити від страху. Не за себе, а за Івана. Він не вбив Яра, отже, той розправився із ним! Чому таких виродків, як він носить земля? Скільки дівчат він покалічив життя? Адже він був добрим і таким добродушним. А на кого перетворився? У справжнє чудовисько! Здібне вбивати і йти по трупах заради своєї мети! Я винна у всьому! Якби не покинула його і не обдурила, він би не став таким!
Я вимикаю мобільний Івана, не бажаючи далі дратуватись, мені зараз треба зібратися, просто взяти і збиратися! Ааа! Я не знаю, що мені робити далі! Я переживаю за Елю! Впевнена, що моя втеча ще більше розлютить Яра, і він накаже вбити її!
Повертаю на узбіччя та зупиняю машину.
Включаю телефон, набираю його номер.

- Я дуже дуже розгніваний, Зоя. Про що ви думали, коли вирішили провернути все це?

– Ми не думали! Дай Іванові спокій!

- Івана? Та він і так у спокої, тепер вічному судячи з того, що не дихає вже понад п'ять хвилин.

- Ти монстр! Чудовисько!

- А ти моя!

- Ні, ти псих.

– Наступна на черзі Еля.Я не жартую, кохання моє. Вона прийшла до тями. Прийшла, розумієш? А для незаймана в повній свідомості відчути в собі відразу кілька чоловіків - ще задоволення. Ти одного ледве-ледве стерпіла, а тут.

- Не смій! Арнольд уб'є тебе за Елю!

– Що? - цей виродок просто розривається від сміху. Він нікого й нічого у цьому житті не боїться.

- Ярославе, прошу тебе. Не треба калічити їй життя. Для дівчини це може накласти відбиток на все життя і нанести сильну психологічну травму. Я благаю тебе!

- Арнольд теж трахкв тебе, і для мене це відбиток на все життя. І найприкріше, що він дістався не тільки до твого тіла, а й до серця. Серця, мати його! - чую постріл, і навіть не маю найменшого уявлення, в кого він стріляв!

- Серце, Зоя. Твоє крижане серце! І хто його розтопив? Бабник та злочинець? Ти мене здивувала своїм вибором, мила! Та й вистачить цієї безглуздої балаканини! Через десять хвилин мої люди поїдуть за тобою, якщо ти сама не зволить повернутися до мене! Час пішов, Зоя.

- Я повернуся! Тільки нічого поганого нехай не роблять Елі. Я буду з тобою тільки тоді, коли ти відпустиш Арнольда.

- Чи готова пожертвувати собою заради цих двох? Гаразд, якщо за Арнольда, я ще розумію, але Еля тобі взагалі чужа.

- Ти не правий. Вони стали мені рідними. А ось ти справді найчужий із усіх! Не сподівайся на мою взаємність, її ти не побачиш!

- Не сподівайся на моє терпіння! Ти покохаєш мене знову, інакше дуже пошкодуєш, Зоя. Повертайся! Твоїх "друзів" я звільню!