Читати книгу - "Гармонія , Анна Стоун"

Рада, що влетіла в кімнату, ще більше засмутила його.

— Великий герцог! Мерлін, я з приводу мого повернення додому!

— Так! Я теж з тобою хотів поговорити про це! Сідай! — вказав він на стілець. Рада слухняно сіла, хоч думки у неї знову відлітали до Альбрехта. — Я помилився, і дав тобі марну надію! Колодязь Семрад може відправити тільки в минуле!

— Тобто, ви не зможете мене повернути додому? — дівчина не знала радіти чи засмучуватися.

Побачивши сльози в її очах, чарівник тяжко зітхнув.

— Це тимчасово! Я шукатиму інші способи!

Обличчя дівчини спалахнуло радістю.

— Не хвилюйтесь! — схопилася вона зі стільця. — Мені терміново потрібно про це розповісти.

— Стривай! Мені потрібна твоя допомога! Ти зараз зі мною поїдеш у місто! Потрібно вирішити одну справу! – зупинив її Мерлін. — Все інше зачекає! А це потрібно зробити негайно!

Хоч Рада і рвалася швидше поділитися новиною, їй довелося кивнути. З Мерліном краще не сперечатися.