Читати книгу - "Американський психопат"

— Так, Мак-Дермотте, — повільно промовляю я. — «Евіан» дійсно надто солодка.

Сьогодні на підлозі було стільки крові Бетані, що я бачив у ній своє відображення, коли діставав один із бездротових телефонів, тож я дивився на себе, поки призначав стрижку в «Ґіоз». Кортні перериває мій транс, визнаючи:

— Я спочатку боялась пробувати «Пеллегріно».

Вона нервово дивиться на мене (невже очікує, що я погоджусь?), потім на Мак-Дермотта, який напружено і виснажено їй усміхається.

— Але коли спробувала, було… непогано.

— Яка мужність, — буркочу я і позіхаю знову.

Таксі повільно повзе до «У Нелл», і я кажу голосніше:

— Слухайте, а ви не чули про прилад, який можна приладнати до телефону, і він буде імітувати довгі гудки?

Вдома я стою над тілом Бетані, замріяно потягую свій напій і вивчаю стан тіла. Очі напіврозплющені, нижні зуби наче видаються вперед, бо обидві губи відірвані, точніше — відкушені. Вдень я відпиляв пилою її ліву руку, що й вбило її остаточно, тож тепер я піднімаю її за кістку з того боку, де мала бути кисть (гадки не маю, де вона зараз — у морозилці? У шафі?), стискаю в руці, наче якусь трубку. На кістці все ще є м’язи і плоть, хоча чималу їх частину я зрізав чи відгриз, і я різко опускаю цю руку на її обличчя. Щоб розтрощити її щелепу знадобилось небагато ударів, п’ять чи шість, і ще через два її обличчя проломилось усередину.

Вітні Г’юстон

Вітні Г’юстон увірвалася на музичну сцену 1985 року з альбомом, названим на свою честь, у якому було чотири сингли, що посіли перші місця в чартах, враховуючи «Найвеличнішу з усіх любов», «Ти любиш мене добре» і «Зберігаючи всю любов для тебе», до того ж альбом отримав нагороду «Ґреммі» за найкращий жіночий поп-вокал і дві нагороди за найкращий ритм-енд-блюз-сингл та за найкраще ритм-енд-блюз-відео. Журнали «Білборд» та «Ролінґ Стоун» назвали її найкращим новим артистом року. Зважаючи на таку гучну рекламу, можна було б очікувати, що без неї альбом виявиться невиразним і незначним продуктом, але «Вітні Г’юстон» (лейбл «Аріста») на диво — один із найтепліших, найскладніших і водночас найприємніших ритм-енд-блюз-записів десятиліття, а в самої Вітні просто неймовірний голос. Уже з її привабливого та елегантного фото на обкладинці (у сукні від «Джованні Де Маура») та іншого, доволі сексуального знімку на звороті (у купальнику від «Норми Камалі») можна сказати, що це не занудна професійна платівка; альбом справді трохи рівний, однак сильний, і голос Вітні долає стільки кордонів, він такий насичений (хоча вона в основному джазова співачка), що запис не відкладеш після першого прослуховування — просто не захочеш. Ним кортить насолоджуватися знову і знову.

Альбом починається піснями «Ти любиш мене добре» та «Думаючи про тебе», обидві написані та аранжовані Кашифом, сповнені багатою, теплою джазовістю, однак із сучасним синтезованим бітом. Пісні дійсно хороші, але справжньої сили запис набирає з піснею «Хтось для мене», яку спродюсував Джермейн Джексон, в якій голос Вітні, насичений палкого бажання, лунає на тлі диско-джазу, і різниця між тугою в її вокалі та жвавістю пісні в цілому є надзвичайно зворушливою. Балада «Зберігаючи всю любов для тебе» — найсексуальніша та найромантичніша пісня платівки. У ній є просто убійне соло на саксофоні Тома Скотта і відчувається вплив жіночих поп-груп шістдесятих (вона була написана у співпраці з Джеррі Ґоффіном), але ж ті поп-групи ніколи не були настільки емоційними чи сексуальними (чи настільки добре спродюсованими), як ця пісня. «Ніхто не любить мене так, як ти» — чудовий дует із Джермейном Джексоном (котрий став його продюсером), і ще один приклад того, наскільки цей альбом витончено ліричний. Останнє, від чого міг би постраждати цей збірник, — брак гідних текстів, що зазвичай відбувається, коли співак не пише власного матеріалу і співає те, що обирає для нього продюсер. Але Вітні та К° зробили правильний вибір.

Танцювальний сингл «Як я дізнаюсь» (віддаю йому голос як кращій танцювальній пісні вісімдесятих) радісно оспівує нервозний стан дівчини, котра не впевнена, чи цікавить хлопця. Він має чудовий клавішний риф, і це єдиний трек в альбомі, продюсером якого був вундеркінд Нарада Майкл Волден. Особисто моя улюблена балада (крім «Найвеличнішої любові» — її головного досягнення) — «Все одразу», пісня про те, як молода жінка усвідомлює, що коханий віддаляється від неї, огранена розкішною партією струнних. Хоча в цілому в альбомі немає пісень, які просто займають там місце, найближче до цього підходить «Подбай про моє серце», другий дует із Джермейном Джексоном. Проблема в тому, що він відходить від джазових основ альбому, на нього надто вплинула танцювальна музика вісімдесятих.

Однак талант Вітні підносить до нових горизонтів всеохоплююча «Найвеличніша любов», одна з найкращих, наймогутніших пісень про самозбереження та гідність, що колись були написані. З першого ж рядка (віддаю належне Майклу Мессеру та Лінді Крід, її авторам) і до останнього це — досконала балада про віру в себе. Вітні передає цю потужну ідею з величчю, наближеною до грандіозності. Ідея є універсальною, вона руйнує всі межі й дарує надію на те, що нам усім ще не пізно стати кращими, добрішими. Відколи у світі, в якому ми живемо, неможливо глибоко перейматись іншими, ми завжди можемо ґрунтовно зайнятися собою. Це надзвичайно важлива думка, насправді — життєво необхідна, і в альбомі вона прекрасно виражена.

Її другий альбом, «Вітні» (лейбл «Аріста»; 1987), містить чотири сингли, що посідали перші місця в чартах: «Я хочу танцювати з кимось», «Так емоційно», «У нас справді майже все склалося?» і «Куди йдуть розбиті серця?», в основному його продюсував Нарада Майкл Волден, і хоча робота не така серйозна, як «Вітні Г’юстон», це і не жертва синдрому другокурсника. Вона починається ритмічною танцювальною «Я хочу танцювати з кимось» («Хто любить мене»), написаною в тому ж ключі, що й непереборна «Як я дізнаюсь» із попереднього альбому. За нею йде сенсаційна «Просто самотні слова» — у ній знову відчутний серйозний вплив джазу, яким просочений попередній альбом, а в голосі Вітні — нова творча зрілість (всі вокальні аранжування в альбомі вона робила сама), це вкрай очевидно у пісні «Любов врятує день», найамбіційнішій із усіх виконаних нею пісень. Її продюсер — Джеллібін Бенітез, вона відзначена швидким ритмом і, як і більшість пісень альбому, розповідає про доросле усвідомлення світу, в якому ми всі живемо. Вона співає, і ми їй