Книги Українською Мовою » 💛 Наука, Освіта » Історія повертається. Світ після 11 вересня і відродження Заходу 📚 - Українською

Читати книгу - "Історія повертається. Світ після 11 вересня і відродження Заходу"

225
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Історія повертається. Світ після 11 вересня і відродження Заходу" автора Йошка Фішер. Жанр книги: 💛 Наука, Освіта. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 82 83 84 ... 110
Перейти на сторінку:
військовим шляхом, а по-друге, майже все європейське співтовариство націй, НАТО і ЄС в умовах блокади, в якій опинилася Рада Безпеки, а також з огляду на регіональний консенсус, висловилися за військове втручання в європейську країну. Найбільший регіональний консенсус міг цілком стати заміною заблокованої Ради Безпеки, хай це неминуче і ставило під сумнів принцип. Аналогічна ситуація складалась і з першим питанням. Той-таки запропонований Кофі Аннаном «історичний пакт» між багатими і бідними країнами став би чудовим інструментом для вдосконалення так званого «управління» у багатьох країнах Півдня, якби багаті країни Півночі сприйняли по-справжньому серйозно частину своїх зобов'язань. Пропозиція Аннана могла б істотно збільшити частку демократій та правових держав в Організації Об'єднаних Націй. Насправді Кофі Аннан запропонував не що інше, як реалізацію плану Маршалла на глобальному рівні в умовах XXI століття. Утім, це дало б і мірку, що її можна було прикладати до дій сучасних державців, і залишається відкритим питання, слід триматися цієї моделі «Великої Генерації», чи ні.

Хоча питання інституційної реформи Організації Об'єднаних Націй і передусім розширення Ради Безпеки за рахунок нових постійних і непостійних членів стоїть на передньому плані, та підхід до реформи спирається, по суті, на політичне прецедентне рішення, що матиме першорядне значення для колективної безпеки та політичне потрактування глобалізації в XXI столітті, а саме на глобальний баланс інтересів багатих і бідних: «Варто відновити в пам'яті умови цього історичного договору. На кожній розвитковій країні лежить головна відповідальність за її власний розвиток — у плані підвищення ефективності управління, боротьби з корупцією, а також здійснення необхідної політики та інвестицій, які б забезпечували відповідний розвиток приватного сектора, економічного зростання, оптимально використовували б до решти наявні внутрішні ресурси, а також фінансували національні стратегії розвитку. Розвинені країни зі свого боку стверджують, що розвиткові країни, пристаючи на прозорі, достовірні й відповідно зважені стратегії розвитку, дістануть усю необхідну допомогу в формі збільшення допомоги на цілі розвитку, більш орієнтованої на розвиток системи торгівлі, а також ширшого і глибшого зменшення тягаря заборгованості. Все це обіцяно, проте виконувати свою обіцянку ніхто не квапиться»[251].

Політичні та правові роз'яснення щодо правомірності застосування насильства і військового втручання, обов'язкове визначення та стратегія боротьби з тероризмом і дієвого запобігання розповсюдженню зброї масового знищення має, певна річ, велике значення. А проте в цьому «історичному договорі» між багатими і бідними країнами йдеться про одне з найважливіших, ба більше — основних питань майбутнього. Безпека через співпрацю, безпека через участь і безпека через перетворення, через усеосяжну модернізацію та демократизацію — так звучить формула безпеки, що лежить в основі реформаторських устремлінь Організації Об'єднаних Націй. Питання вже не в тому, чи дійде до цієї реформи, — як-не-як відновлена й зміцнена Організація Об'єднаних Націй є необхідною умовою для миру в усьому світі, — проте виключно в тому, коли ж вона настане. І це питання аж ніяк не назвеш несуттєвим, адже у такий спосіб вирішуватиметься, чи світове співтовариство і його основні дійові особи та регіональні групи наразі, з раціонального розуміння її необхідності, просуватимуть уперед цю реформу, або ж ця реформа почнеться тільки після чергового негативного досвіду, криз і конфліктів[252].

Проблеми, пов'язані з новою міжнародною системою у глобалізованому світі, принаймні в першій половині XXI століття, можна назвати вже сьогодні. Перша — це боротьба з новим тоталітаризмом в особі джихад-тероризму, друга — це залагодження вельми небезпечних регіональних конфліктів. По-третє, слід згадати про відбудову зруйнованих держав і цілих зруйнованих регіонів, які в іншому випадку можуть перетворитися на вогнища нового тероризму. Четверта — запобігання розповсюдженню зброї масового знищення в країнах третього світу, а надто потраплянню її в руки терористичних груп, і подальші ефективні заходи у сфері роззброєння з огляду на наявний потенціал зброї і дієвий міжнародний режим контролю. П'ята проблема — це мирна інтеграція великих висхідних держав у міжнародну систему за допомогою регіональної та глобальної систем колективної безпеки. На шостому місці — політичне й соціальне оформлення глобалізації за принципами свободи, демократії, прав людини, соціальної справедливості, економічного й технічного прогресу, участі та партнерства. Баланс між багатими і бідними, розвитком і слаборозвиненістю. І сьома, мабуть, найбільша проблема в добу глобалізації: передача західної економічної, споживацької і соціальної моделі від програми меншості суспільства до програми його більшості — хай це веде до екологічного переобтяження наявних ресурсів Землі, отже до серйозних потрясінь у світовій економіці й урешті-решт до дестабілізації державної системи.

У глобально інтегрованій світовій економіці XXI століття участь братимуть не якихось двадцять, як і раніше, відсотків людства; в майбутньому таких буде відсотків із шістдесят, а, може, й більше, що пояснюватиметься вступом у світовий ринок сили-силенної населення Східної та Південної Азії, значної частини Латинської Америки, і, треба сподіватись, арабо-ісламського світу та Африки. Це поставить як розподіл ресурсів і енергії, так і загрозу глобальній екології й багато іншого в центр не лише світової економіки, а й світової політики.

Вирішити зазначені тут сім глобальних проблем в позитивному плані вдасться тоді, коли діятимуть три персонажі: Сполучені Штати, Захід і ООН. Утім, цей широкий спектр нових проблем, загроз і ризиків дозволяє зрозуміти, що класичного визначення безпеки між суверенними державами — стратегічний потенціал плюс військова могутність — уже буде замало, щоб гарантувати безпеку в XXI столітті. До них долучається проблема стрімкого зростання кількості населення світу і, як наслідок, тиск у бік чимраз ширшої і глибшої взаємозалежності в світовій економіці завтрашнього дня (як на людський вимір часу), статична, обмежена екосистеми Землі. Одначе ці три чинники в разі конфронтаційної спроби вирішення в гегемоністських інтересах витворять хіба що невдах, а звідси врешті неминуче постане — питання лише в тому, що буде раніше? — тиск у бік взаємовигідного балансу інтересів і глобальної безпеки через співпрацю. Таким чином, у

1 ... 82 83 84 ... 110
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Історія повертається. Світ після 11 вересня і відродження Заходу», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Історія повертається. Світ після 11 вересня і відродження Заходу"