Читати книгу - "Закон України «Про судоустрій і статус суддів». Науково-практичний коментар"

1. Судді, голови судів та їх заступники, судді у відставці, народні засідателі та присяжні мають посвідчення, зразки яких затверджуються Радою суддів України.

2. Посвідчення судді, голови суду, заступника голови суду, судді у відставці підписує керівник органу, який його призначив чи обрав на посаду.

3. Посвідчення Голови Верховного Суду України, його заступника підписує секретар Пленуму Верховного Суду України.

4. Посвідчення народних засідателів, присяжних підписує голова суду, в якому народний засідатель, присяжний здійснює правосуддя.

5. Вручення посвідчення здійснює особа, яка його підписала, або за й дорученням інша особа.

Професійні судді, судді у відставці, а також народні засідателі і присяжні мають посвідчення встановленого зразка.

Зразки посвідчення судді, голови суду та його заступника, судді у відставці, а також посвідчення народного засідателя та посвідчення присяжного затверджуються Радою суддів України.

Посвідчення судді, голови суду, заступника голови суду, суд ді у відставці підписує керівник органу, який його призначив чи обрав на посаду.

Посвідчення Голови Верховного Суду України, його заступника підписує секретар Пленуму Верховного Суду України.

Посвідчення народних засідателів, присяжних підписує голова суду, в якому народний засідатель, присяжний здійснює правосуддя.

Посвідчення судді, голови суду, заступника голови суду, судді у відставці, народного засідателя, присяжного — це офіційний документ установленого зразка, що посвідчує особу власника, якому він виданий, як носія судової влади, який здійснює правосуддя, а судді, крім того, — як посадової особи органу державної влади, що в конституційному порядку наділена повноваженнями здійснювати правосуддя і виконувати свої обов’язки на професійній основі у суді загальної юрисдикції чи Конституційному Суді України.

За видовими ознаками посвідчення професійного судді є таким, що посвідчує статус особи і наділяє її владними повноваженнями, має чинність на всій території України і у своїх реквізитах містить основні права та конституційні гарантії недоторканності.

Посвідчення судді за дією в часі відноситься до постійних документів, оскільки щодо суддів, призначених на посаду судді вперше (на 5 років) і суддів, обраних безстроково, вони підписуються різними посадовими особами і діють весь час перебування на конкретній посаді.

Посвідчення народного засідателя і присяжного мають чинність тільки протягом часу участі у розгляді судової справи або часу залучення до здійснення судочинства. У своїх реквізитах посвідчення мають містити основні конституційні гарантії недоторканності та термін дії.

У зв’язку з припиненням повноважень судді, народного засідателя, присяжного посвідчення повертається установі, що його видала. Загублене посвідчення вважається недійсним.

Підроблення в використання підробленого посвідчення тягне за собою кримінальну відповідальність за ст. 358 КК України, а в разі самовільного присвоєння владних повноважень — і за ст. 353 КК України.

Наразі зразки посвідчень, передбачених коментованою статтею, затверджені різними органами влади.

Так, зразки посвідчення судді у відставці затверджено Постановою Кабінету Міністрів України від 22 лютого 2008 року № 65.

1. Суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений чи обраний суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

2. Судді в Україні мають єдиний статус незалежно від місця суду в системі судів загальної юрисдикції чи адміністративної посади, яку суддя обіймає в суді.

Судова влада в Україні належить лише судам в особі суддів та представникам народу, які у визначених законом випадках залучаються до здійснення правосуддя. Судді наділені виключним правом реалізовувати судову владу, вирішувати всі правові конфлікти, що виникають у суспільстві, вони виконують свої обов’язки на професійній основі. Судді незалежні і підкорюються лише Конституції та законам України. Прояв неповаги до судді передбачає встановлену законом відповідальність. Вимоги та рішення суддів при здійсненні ними повноважень обов’язкові для виконання тими суб’єктами, до яких вони звернені. Невиконання вимог та рішень суддів тягне встановлену законом відповідальність.

Передумовою здійснення суддями судової влади є їх єдиний правовий статус, який закріплено у відповідних нормативно-правових актах. В юридичній літературі правовий статус суддів часто ототожнюють з їх правовим становищем. Зазвичай під правовим статусом суддів розуміють порядок набуття статусу, сукупність їх прав та обов’язків, вимоги, що ставляться до суддів, правові гарантії, які дозволяють суддям здійснювати свої повноваження згідно з законом, порядок притягнення суддів до юридичної відповідальності та звільнення з посади.

Основні засади правового статусу суддів визначені в статтях 126–130 Конституції України, цьому Законі, Законі «Про державний захист працівників суду і правоохоронних органів», главах 3, 4 Закону України «Про Конституційний Суд України», процесуальних кодексах та інших нормативно-правових актах.

В правничій літературі для позначення суддівської спільноти застосовується термін «корпус суддів». Слово «corpus» має латинське походження, воно означає — тіло, склад, звід та вживається у розумінні: зібрання однорідного до одного цілого; самостійний склад людей; усі службовці одного відомства як цілого; корпорація, громада, суспільство, товариство, стан, союз людей одного звання, ремесла; корпоративне зібрання за званнями, станами, походженнями, промислами. Таким чином, суддівський корпус є збірною категорією, яка об’єднує всіх осіб, які у встановленому законом порядку набули право здійснювати судову владу.

Згідно з Конституцією до справляння правосуддя залучаються професійні судді та у визначених законом випадках — народні засідателі і присяжні.

Професійні судді — це громадяни України, які відповідно до Конституції України