Читати книгу - "Вихор почуттів, Ксенія Стрілець"

- А ось і лікар вже прийшов, - чую голос та кроки, що наближаються.

Обертаюсь,  і поруч зі мною зупиняється лікар та молода пара. Дівчина в халаті та капцях ледве пересуває ногами міцно тримаючись за свого чоловіка. Її обличчя припухле від сліз, а губи тремтять. Чоловік намагається втішити кохану, потираючи її плече, але в самого очі повні сліз.

- А він точно зможе вилікувати нашого синочка? - крізь схлипи та сльози запитує у лікаря дівчина.

- В’ячеслав Олександрович один з найкращих лікарів в країні. І хоч у нього велика черга планових операцій, та ваш випадок терміновий, і якщо не буде ніяких протипоказань, то ми будемо просити його прооперувати вашого сина в першу чергу.

- Нам казали, що це дуже дорога операція. А якщо ми не встигнемо зібрати гроші. А якщо він відмовиться? - вона починає плакати ще дужче, і моє серце розривається від її болю.

- Ну що ви, Вячеслав Олександрович ніколи не бере грошей за дитячі операції, а тим паче ваш випадок терміновий. Якщо аналізи будуть в нормі і малюк буде готовий, то лікар призначить дату операції на найближчий час, всі необхідні ліки будуть надані за державною програмою, вам лише треба буде довіритись лікарю та набратися сил, щоб подбати про сина після операції.

Дівчина продовжує плакати, але в її очах майорить надія, як і в очах її чоловіка. Вони дивляться на те, як Слава посміхається їх сину й самі починають посміхатись крізь сум та сльози. Він їх надія на порятунок сина, він надія маленького чоловічка, що лише починає жити. 

Солоні стежки біжать по моїх щоках, бо я вже знаю, що не скажу йому про вагітність до від'їзду.