Читати книгу - "Гаррі Поттер колекція (комплект із 7 книг)"

Герміона збігла вниз.

- Зажди... Релашіо!

Ланцюги з брязкотом сховалися в бильця крісла. Місіс Катермол сиділа перелякана.

- Я не розумію, - прошепотіла вона.

- Мусите йти з нами, - Гаррі поміг їй устати. - Вертайтеся додому, хапайте дітей і тікайте, тікайте геть з країни, якщо маєте куди. Замаскуйтеся й тікайте. Ви самі все бачили, про справедливе слухання тут можна забути.

- Гаррі, - занепокоїлася Герміона, - як ми звідси виберемося, якщо за дверима повно дементорів?

- Патронуси, - відповів Гаррі і вказав чарівною паличкою на оленя. Той сповільнив біг і, все ще яскраво сяючи, помчав до дверей. - Що більше їх вичаклуємо, то краще. Давай, Герміоно.

- Експек... експекто патронум, - вимовила Герміона. Нічого не сталося.

- Це єдине закляття, яке їй погано вдається, - пояснив Гаррі приголомшеній місіс Катермол. - Трохи не вийшло... ану, ще раз, Герміоно...

- Експекто патронум!

З кінчика Герміониної палички вилетіла срібляста видра й граціозно полинула до оленя.

- Ходімо, - Гаррі повів Герміону та місіс Катермол до дверей.

Коли патронуси вискочили з підвалу, люди, що чекали в коридорі, закричали від потрясіння. Гаррі глянув на всі боки. Дементори сахалися, розчинялися в темряві, тікали хто куди від срібних істот.

- Було вирішено, що ви маєте повертатися додому й ховатися з родинами хто де може, - повідомив Гаррі зіщуленій зі страху юрбі маґлородців, засліплених сяйвом патронусів. - Якщо є така можливість, їдьте за кордон. Головне - тримайтеся якнайдалі від міністерства. Це... е-е... нова офіційна політика. А тепер, якщо підете за патронусами, то зможете звідси забратися через Високу залу.

Усі зуміли безперешкодно піднятися кам’яними сходами вгору, але, як уже підходили до ліфтів, Гаррі відчув неспокій. Якщо вони з’являться у Великій залі зі срібним оленем, видрою, що лине біля нього в повітрі, та з групою з двадцяти чи скількох там людей, половину яких звинувачують у маґлівському походженні, то явно привернуть до себе непотрібну увагу. Щойно він дійшов цього неприємного висновку, як перед ними з брязкотом зупинився ліфт.

- Реґ! - закричала місіс Катермол, кидаючись Ронові в обійми. - Ранкорн мене випустив, він напав на Амбридж і Якслі, і ще звелів нам усім тікати з країни, я думаю, нам так і треба зробити, Реґ, я серйозно тобі кажу. Біжімо додому, хапаймо дітей і... а чого ти такий мокрий?

- Вода, - пробурмотів Рон, вивільняючись з її обіймів. - Гаррі, їм відомо, що в міністерство хтось проник, бо виявили дірку в дверях кабінету Амбридж. Думаю, ми маємо хвилин п’ять, якщо це...

Герміонин патронус ляснув і зник. Вона повернула до Гаррі перелякане лице.

- Гаррі, якщо ми потрапимо тут у пастку...

- Не потрапимо, якщо поквапимось, - відповів Гаррі.

Він звернувся до юрби людей, що мовчки стояли в нього за спиною, повитріщавши очі.

- Хто має чарівні палички?

Близько половини підняли руки.

- Так, ті, хто не має паличок, хай тримаються за тих, хто має. Усе треба робити швидко... щоб нас не встигли зупинити. Ходімо.

Вони якось зуміли всі втиснутися в два ліфти. Патронус Гаррі стояв на чатах біля золотих ґрат, поки ті не зсунулися, й ліфти поїхали вгору.

- Восьмий рівень, - пролунав холодний голос відьми, - Велика зала.

Гаррі відразу зрозумів, що вони вскочили в халепу. У Великій залі було повно людей, що бігали від каміна до каміна, і їх запечатували.

- Гаррі! - пискнула Герміона. - Що нам тепер?..

- СТОП! - заревів Гаррі, й могутній Ранкорнів голос луною прокотився по Великій залі. Чаклуни, що запечатували каміни, заціпеніли. - За мною, - прошепотів він нажаханим маґлородцям, що збилися в гурт за Роном та Герміоною.

- Що таке, Альберте? - нервово запитав той самий лисуватий чаклун, що вранці випав з каміна зразу після Гаррі.

- Оці всі повинні звідси вийти, перш ніж ви запечатаєте виходи, - звелів якомога авторитетніше Гаррі.

Чаклуни, що стояли перед ним, перезирнулися.

- Нам наказали запечатати всі виходи й нікого не...

- Ти мені перечиш? - вибухнув Гаррі. - Хочеш, щоб я перевірив твоє родове дерево так само, як Деркові Кресвелу?

- Вибач! - зойкнув лисуватий чаклун і відсахнувся. - Я не це мав на увазі, Альберте, просто я думав... я думав, що їх усіх допитували, і...

- Їхня кров чиста, - урвав його Гаррі, і його низький голос грізним відлунням прокотився залою. - Чистіша, ніж у багатьох з вас. Ідіть, - пророкотав він маґлородцям, ті підбігли до камінів і по двоє почали зникати. Міністерські чаклуни відійшли - деякі розгублені, деякі налякані й обурені. І тут...

- Мері!

Місіс Катермол озирнулася. З ліфта вибіг справжній Реґ Катермол, він уже не блював, але був блідий і змарнілий.

- Р-Реґ?

Вона подивилася на чоловіка, а тоді на Рона, котрий голосно вилаявся.

Лисуватий чаклун роззявив рота, його голова кумедно поверталася від одного Реґа Катермола до другого.

- Гей... що тут відбувається? Що це таке?

- Запечатати вихід! ЗАПЕЧАТАТИ!

З іншого ліфта вилетів Якслі й кинувся до чаклунів біля каміна, в якому вже щезли майже всі маґлородці, крім місіс Катермол. Лисуватий чаклун підняв було чарівну паличку, але Гаррі щосили вдарив його величезним кулачиськом - і той полетів шкереберть.

- Він допомагав утекти маґлородцям, Якслі! - крикнув Гаррі.

Колеги лисуватого чаклуна зчинили ґвалт, і Рон, скориставшись метушнею, схопив місіс Катермол, штовхнув її у все ще відкритий камін і зник. Якслі, нічого не розуміючи, подивився на Гаррі, а тоді на чаклуна, котрого Гаррі відправив у нокаут, а справжній Реґ Катермол заволав:

- Моя дружина! Що з моєю дружиною? Що відбувається?

Гаррі побачив, як озирнувся Якслі, і як на його тупуватому обличчі з’явився проблиск розуміння.

- Ходімо! - крикнув Гаррі Герміоні. Схопив її за руку, й вони застрибнули в камін саме тієї миті, коли в Гаррі над головою вже просвистіло закляття Якслі. Кілька секунд вони покрутилися, мов дзиґи, й виринули з унітаза в туалетній кабінці. Гаррі розчинив двері.

Біля умивальників Рон відбивався від місіс Катермол.

- Реґ, я не розумію...

- Відпусти, я не твій чоловік, вертайся додому!

У кабінці за їхніми спинами почувся шум. Гаррі озирнувся й побачив, що там з’явився Якслі.

- ТІКАЙМО! - загорлав Гаррі. Схопив Герміону й Рона за руки і різко крутнувся на місці.

Їх оповила темрява і виникло відчуття, наче