Читати книгу - "Це наш секрет..татусь, Верефрі"

— Завжди раді вам, — відповів він, роблячи крок убік, щоб пропустити їх до квартири. — Заходьте

Гості роззирнулися, наче намагаючись зрозуміти, чи Емі вдома.

— А де твоя чарівна дівчина? — запитав один із чоловіків.

Аорон коротко усміхнувся, нахилившись до шафи, щоб зняти пальта гостей.

— Вона у ванній, — відповів він спокійно.

Сінді зацікавлено підняла брови:

— Ми не заважаємо? Можемо піти, якщо це незручно.

— Ні, все добре. Вона скоро приєднається до нас, — сказав Аорон, швидко змінивши тему. — А поки сідайте, я поставлю чайник.

Емі вимкнула воду й почала витиратися рушником. Одягнувши легкий халат, вона трохи нервувала через несподіваний прихід гостей.

— Привіт, — сказала вона, виходячи до вітальні з легкою усмішкою.

— О, ось і ти! — вигукнула Сінді, підходячи, щоб обійняти її. — Ми скучили за твоїм товариством!

— Сподіваюся, я не виглядаю надто розслаблено, — пожартувала Емі, помітивши, як Аорон кинув на неї швидкий погляд, оцінюючи її простий вигляд.

— Ти завжди виглядаєш чудово, — швидко додав він, змусивши її розчервонітися.

Гості вмостилися у вітальні, обговорюючи плани на наступні дні. Емі почувалася трохи напружено, але Аорон намагався тримати все під контролем, демонструючи легкість і впевненість. Він подав чай і каву, розливши напої по чашках, а потім сів поруч із Емі.

— Отже, які плани на сьогодні? — поцікавилася Сінді, допиваючи каву.

Аорон кинув короткий погляд на Емі, наче даючи їй вибір, чи хоче вона приєднатися.

— Можемо прогулятися набережною або поїхати на екскурсію до заміського маєтку, — запропонував він.

Емі усміхнулася, хоча всередині трохи напружилася: вона знала, що через свій стан навряд чи витримає довгий день.

— Це звучить чудово, але, я залишуся вдома, — спокійно сказала вона, дивлячись на гостей. — Мені ще потрібно трохи попрацювати над деякими проєктами.

Сінді кивнула, хоча в її очах промайнуло розчарування:

— Шкода, але робота — це святе. Ми з Аороном прекрасно впораємося без тебе. Правда, Аороне?

— Правда, — погодився він, киваючи, але його голос видав легку тривогу. Він подивився на Емі:

— Ти впевнена, що все добре?

Емі відчула, як всі погляди спрямувалися на неї. Вона змушено усміхнулася:

— Звісно, все добре. Просто сьогодні краще залишусь вдома.

Гості врешті погодилися й почали збиратися на прогулянку. Коли вони вийшли з квартири, Аорон затримався біля дверей і повернувся до Емі.

— Я знаю, що це було не легко, але ти чудово справилася, — сказав він тихо підморгуючи.

Емі підвела очі, трохи розгублено дивлячись на нього:

— Дякую. І, Аороне… дякую, що піклуєшся.

Його погляд став теплішим, і він легенько торкнувся її щоки поцілувавши.

— Відпочивай, я повернуся швидко, — сказав він і вийшов за гостями.

Емі залишилася сама в квартирі.