Читати книгу - "Можливо все!, Джон Вон Ейкен"

Того дня я тренувався на біговій доріжці в спортзалі й одночасно слухав касету – тоді ще були касети – із записом Ентоні Робінса (Anthony Robbins), відомого мотиваційного гуру. Раптом одна його фраза застала мене зненацька. Шок був настільки сильним, що я зупинився, втративрівновагу, впавзбіговоїдоріжки, вдаривсяголовою і зрозумів: те, що я тільки-но почув на касеті, було сказано саме про мене на той момент мого життя.

Я процитую це місце досить вільно, бо касету я давно загубив, але основний сенс був такий. Ентоні Робінс сказав, що досягнув певних цілей у своєму житті, а потім, після досягнення цих цілей, – ще раз прошу, у разі чого, не чіплятися до слів – він обов’язково повертався до раніше досягнутих цілей знову, щоб їх «освіжити». Слідом за цим спостереженням ішла така думка. Я знову цитую з пам’яті і сподіваюся, що Ентоні не звинуватить мене в тому, що я приписую йому слова, яких він не говорив. Отже, ось ця думка. Після того, як людина досягає успіху, вона непомітно для себе починає скочуватися до «неуспішних» моделей поведінки. Й ось чому. Коли ми досягаємо певного успіху, наше життя змінюється. У нас з’являються інші гроші, у нас з’являються нові знайомства, але головне – й Ентоні Робінс підкреслює це у своєму тренінгу – людина починає поводитися «неуспішно», бо успіх приносить також і дискомфорт. Знову-таки, я сподіваюся, що нічого не плутаю! Уявіть собі ситуацію: ви починаєте ходити в ті ресторани, які ваші друзі з більш скромним достатком не можуть собі дозволити. У вас з’являються захоплення, які ваші колишні друзі не можуть розділити, оскільки ці захоплення для них надто дорогі. Щоб повернути втрачений комфорт, ви, самі того не усвідомлюючи, припиняєте робити те, що зробило вас успішним.

Я впав з бігової доріжки саме тому, що раптом зрозумів: усе сказане цілковито стосується й мене. Я досягнув своїх цілей, і «машина покотилася». Я робив те, чого мені не варто було робити. Що найцікавіше – я знав про це! Я став проводити менше часу зі своїми співробітниками і зі своєю командою. Я нехтував важливими ментальними, фізичними й духовними аспектами свого життя. Я скасовував важливі зустрічі, а іноді й зовсім на них не приходив. Моя компанія, як пісок, просочувалася в мене крізь пальців, і раптом я збагнув! Так! Усе правильно! Хоч я ніколи й не думав про це, підсвідомо я прагнув невдачі, бо мені здавалося, що це звільнить мене від того дискомфорту, який прийшов разом із досягненням заповітних цілей.

Дуже глибоке спостереження! Але ось що цікаво. Тепер, коли я знаю про цю особливість людської психології, я бачу її прояви практично у всіх, хто тією чи іншою мірою домігся успіху. І тут я хочу піти ще далі. Багато з тих успішних людей, з якими я проводжу стратегічні проекти, – власники підприємств, генеральні директори та їхні перші заступники – кажуть мені, що досягли в житті всього, чого хотіли, і тепер мають право лінуватися. Так! Ви не повірите, але багато з них кажуть про це відкрито! Вони самі кажуть, що пливуть за течією, бо не знають, чого хочуть від життя. Тому не треба применшувати важливість моїх слів. Ставити в житті нові й нові цілі – дуже важливо. Звичайно ж, між двома «етапними» цілями можна зробити й перепочинок – не проблема! Але зрозумійте, якщо у вас немає мети, до якої ви рухаєтеся, ви неминуче скочується на початковий рівень.

А ви шукаєте успіх навмисно? Ви відкриті для нього?

Я глибоко переконаний: якщо ви хочете, щоб ваше життя було наповнене успіхом, ви повинні самі його шукати. Ви повинні постійно бути відкритими для нього, для нових переживань, для нових можливостей.

На жаль, багато неуспішних людей зазвичай поглинені рутиною. Вони не хочуть і не можуть підняти голову, «виринути на поверхню», поглянути на світ по-новому. Їх немає там, зовні. Вони не бачать того, що бачать щасливі люди. А успішні, по-справжньому благословенні люди постійно шукають змін. Вони готові скористатися будь-яким новим шансом, вони постійно озираються в пошуках успіху.

Часто ми самі винні, бо не бачимо очевидного. Не бачимо загальної картини, концентруючись на якихось дрібницях. Ми відчуваємо, що втомилися, що нами заволодів стрес… Але це – не привід здавати позиції! Тримати очі відкритими не так складно, як здається. Успішні люди постійно тренують свій розум, у них постійно з’являються нові ідеї. Вони бачать можливості, які можуть трансформувати все їхнє життя чи компанію, а може – навіть змінити хід історії.

Можливо, ви думаєте: «Припини, Джоне, я не з таких, я – людина не творча, я не той, хто зважиться змінювати світ». Я вас до цього й не закликаю. Звичайно, я розумію, починати треба з чогось менш масштабного. У мене є улюблена приказка: «Перед тим, як йти змінювати світ, спочатку прибери у своїй кімнаті».

Одначе поставте собі запитання: я активно шукаю можливості? Пам’ятайте, така активність – це не те, що мають тільки деякі люди, а всі інші цього не мають. Це звичка, яку може легко виробити в себе кожен із нас.

Я хочу запропонувати вам чотири прийоми, які допоможуть на практиці «відкритися» можливостям.

• Змініть мислення – ми вже стільки говорили про це, що тут я тільки скажу, на що його потрібно змінити. Привчіться щоразу питати себе: «Як я можу використати це собі на користь?» Це запитання допоможе вам знаходити можливості в щоденній рутині, у проблемах, і навіть у тому, чого ви терпіти не можете.

• Збирайте інформацію – чим більше ви знаєте про щось, тим більше можливостей ви в цьому