Книги Українською Мовою » 💙 Еротика » Твій на місяць, Анастасія Соловйова 📚 - Українською

Читати книгу - "Твій на місяць, Анастасія Соловйова"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Твій на місяць" автора Анастасія Соловйова. Жанр книги: 💙 Еротика / 💛 Романтична еротика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 83 84 85 ... 121
Перейти на сторінку:

Але це Ксюха.

— Асю, вибач, — лепече подруга. — Я зовсім мізки втратила і лише про себе думала. Так хочу, щоб у вас із Романом все вийшло, тому й почала його розпитувати. Сподівалася, він щось скаже про тебе, ну чи хоча б поводитиметься нормально, а не як козел! Якого дідька він розкомандувався? Ще й перебив тебе на півслові.

Ксю підходить до мене і несміливо обіймає за плечі. Я, придушивши гіркоту розчарування, усміхаюся.

— Ти ні в чому не винна. Звідки тобі було знати, що Роман так відреагує? Для мене це також стало відкриттям. І прикро, що про його сварку з вітчимом я дізналася від тебе. Я вважала, що ми з Ромою друзі.

— Друзі?

— Ну, не пара ж, — я здавлено хмикаю. — Все, Ксю, нафіг цих шкідливих мужиків — давай нап'ємося. Ти там наливки пропонувала?

— О, я тільки за, — погоджується подруга.

На барі ми одразу замовляємо по дві порції всіх видів наливок. А їх тут дуже багато: вишнева, медово-імбірна, яблучна, трав'яна, цитрусова, а також хріновуха, перцівка, калганівка, спотикач. Здається, ми з Ксюхою переоцінюємо свої можливості.

Повертаємося до столика трохи очманілі від того, скільки алкоголю ми маємо випити. Змовницьки переглядаємось — ну а хто казав, що буде легко?

— Даню, пересядеш до свого брата? — вимагає Ксю.

Я дивуюсь, але виду не подаю. Може, так і справді буде краще. Знаходжу в собі сили подивитися на Романа та перетинаюсь з ним поглядом. У його зеленій глибині вже немає тієї недавньої відчуженості, і агресії немає, і холоду. Тільки застиглий біль, який я не мала побачити. Він явно не очікував, що ми зустрінемося поглядами, тому швидко відводить очі.

Серце відчайдушно ниє. Навіщо так ускладнювати? Сердитись, мучитися, зриватися на мені? Хочу забути про все і просто обійняти Романа, поцілувати з ніжністю, вдихнути улюблений запах.

Стоп! Не можна піддаватися хвилинній слабкості. Йому боляче, але це все одно не привід затикати мене.

До столика підходить офіціант і ставить двадцять чарок із різнобарвними наливками.

— Ви серйозно? — сміється Данило. — Нам з Ромкою доведеться вас на собі додому нести.

— У машині виспимось, — безтурботно махає рукою подруга. — А ви заздріть мовчки. Смачний лимонад, так, Даню?

— Відмінний, — він з ніжністю дивиться на Ксюху. — Давайте вип'ємо за нашу зустріч.

Малинова наливка виявляється дуже смачною. Що ж, це добре.

Ми з Ксю обговорюємо нудні університетські справи, а брати базікають про роботу. Наливки випиваються одна за одною, всередині гаряче і терпко, я вже досить хмельна, щоб забути про все і тупо насолоджуватися життям. Хихикаю над якимось жартом, беру спотикач і кашляю, бо він міцний, а з кожною наступною чаркою пити алкоголь стає складніше.

— Ти в порядку? — тихо питає Роман.

— Бувало й краще, — широко посміхаюся і цокаюся з Ксюхою.

Яка це наливка? Сьома? А що, ми молодці, справляємося з поставленим завданням. Потрібно йти вперед, до переможного кінця! Я насилу фокусую погляд на Ксю, інтер'єр бару трохи пливе і хитається, в роті солодкий присмак, який хочеться чимось запити.

— Дозволь-но, — тягнуся через весь стіл і забираю лимонад у Романа. Роблю кілька ковтків: цитрусовий напій перебиває неприємний алкогольний післясмак.

— Ти впевнена, що варто допивати всі наливки? — обережно цікавиться Роман.

— Звичайно! Свято тільки починається, — махаю руками і тягнуся до хріновухи. Смішна назва. Починаю хихикати.

— Блін, хто придумав назвати напій хріновухою? — п'яно сміється Ксю.

Подальші події відбуваються не зі мною. Тіло живе власним життям, хмільна веселість огортає мізки. Ми з Ксю справляємося з усіма наливками, а потім, обіймаючись і хихикаючи до сліз, прямуємо до бару, де замовляємо пляшку дорогого вина. Нам обов'язково потрібен алкоголь у машину, без нього нудно їхати аж п'ять годин. Хитаючись, ми підходимо до столика і гордо показуємо вино нашим чоловікам. 

Хоча ні, Ромка ж не мій чоловік. Вічно про це забуваю!

Данило зображає незадоволеного хлопця, награно хитає головою, але очі його радісно блищать. Як же добре, що він не влаштовує істерики і не звітує Ксю за алкоголь. Подумаєш, наливок перепили — з кожним може статися. Тим більше, привід серйозний — у неї весілля на носі. А я хочу заглушити смуток пристойною дозою спиртного. Мені можна. У мене немає хлопця, немає батька, немає нікого, хто б просто обійняв та підтримав. Окрім Ксю. Але іноді мені потрібне міцне чоловіче плече, на яке можна спертися. 

Здається, саме зараз я розумію, що у нас із Романом не буде хепі-енду.

— Пора додому! — кричить подруга.

Ми виходимо на вулицю та сідаємо на заднє сидіння автомобіля. Коли виїжджаємо з Києва, то згадуємо про куплене вино. Тож ми п'ємо терпкий напій і голосно сміємося.

1 ... 83 84 85 ... 121
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Твій на місяць, Анастасія Соловйова», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Твій на місяць, Анастасія Соловйова"