Читати книгу - "Барсику, де мій заєць?, Тіна Вітовт"

Яр

День не вдався із самого ранку і продовжував дивувати незапланованими змінами. Що не година, то перебудова узгодженого графіка.

Спочатку прокинувся сам у своєму ліжку. І сам факт відсутності поряд моєї кішечки - вибивав із колії. Ось так швидко, я віддав усього себе цій неймовірній дівчині. Вона, як повітря, для мене стала необхідною.

Вже звик, що Ліза майже завжди зі мною, у вільний від навчання та практики час, а іноді і там присутня. А ті виняткові нечисленні дні, коли вона їхала до себе додому, після наших зустрічей, для мене були каторгою.

Та на моє щастя, такі моменти траплялися рідко, більше для того щоб мене побісити. Інакше не розумію, навіщо впиратися та відтягувати невідворотне? Я, думав, що цілком ґрунтовно пояснив, що тепер вона від мене нікуди не дінеться.

Та дівчинці захотілося зачекати з остаточним вирішенням питань з переїздом. Себе ж намагаюся тримати в руках, не наполягаю, бачу та відчуваю щось її стримує зробити вирішальний крок.

Не можу допетрати, це я зробив щось не так, як потрібно? Чи причини криються деінде?

Все можливо та не виключено, що істина прихована на поверхні, але як це буває, випускаєш із поля зору вважаючи несуттєвим. Ось і мені необхідно краще поглянути на все, що відбувається навколо нас, під іншим кутом розглянути.

По дорозі до академії заглух мотор автомобіля. Довелося чекати на евакуатор, не залишу ж я його посеред дороги?

На щастя швидко приїхав. Надіюсь поломка не суттєва. У мене дві машини, але ця подобається більше.

Навчання минуло, як зазвичай, особливих збоїв не трапилося. І цей факт потішив.

Мав надію, що неприємності на ранкових подіях скінчиться.

А ні, не тут то було.

Якогось милого, прилипла до мене Мавпа на практиці. От принесла її нелегка година. Знає ж прекрасно, що програє у силі та майстерності, чому причепилася?

Спаринги впливають на залік, а вона цілеспрямовано погіршить свій рейтинг боєм зі мною. Не обов'язково вигравати бій, головне триматися гідно на протязі бою. Та Мавпа ніколи не показувала хороших результатів на практиці, не її це напрям. Тому для студентів рекомендувалося ставати у спаринги з приблизно рівними по силі.

Що цим хоче домогтися? Якщо вважає, що я піду на поступки їй, сильно помиляється, навіть з друзями не піддаюся, не в моїх правилах.

І ще одне, якого звіра, вона перевелася до нашої групи навчатися? Ще й останній рік навчання.

З цими нервами, розпочинаю шукати підступи та змови у всьому.

Як вишенька на торті, перед практикою Ліза повідомила, що не зможе сьогодні зі мною зустрітися. Ще гаразд, якби побачив її та обійняв, але все звелося до телефонного дзвінка.

Приїхали її з Северином батьки. Так що додаткове заняття з хлопцем, також відміняється, а я вже встиг прикипіти душею і нього. Він став для мене щирим та вірним другом і соратником. Все ж таки хороший брат у моїй істинної пари.

Тому не дивно, що у мене був кепський настрій, і ні з ким церемонитися я не збирався.

- Яре, Барсику, можна делікатніше, - скиглила Мавпа, чим доводила до сказу мене, - я думала ти ніжний котик... Мяу, - знову змінила тон на манеру загравання, ще й підморгнула поманивши рукою, - іди до мене, пристрасний котику...

Жах, коли це катування закінчиться? Хіба мені мало випало невдач на сьогодні? Так мене вирішила ця дівиця добити.

- Ми не граємося тут, якщо ти забула у нас навчальне тренування, - додав у голос максимум холоду, на який тільки спроможний, не до жартів з нею, - можна у будь-який момент попросити змінити партнера по спарингу, тебе ніхто не засудить.

- Який ти грізний та гарячий, - з придихом почала, - мене заводить твій запал...

Та що за ґедзь її вкусив? Що вона меле? Який гарячий з нею? Яке заводжу? Вона що автомобіль? У мене і той зранку заглох посеред дороги.

- Повторюю ще раз, не бажаєш виконувати практичні заняття - зміни партнера, - мало не гаркнув, бо вивела із себе нанівець.

- Я тобі скажу, що не таку практику з тобою уявляю...

Навіжена, підійшла до мене та на вухо сказала. Аж витерся рукавом, не втримався, настільки бридко стало від її доторків та подиху.

- А я тобі останнє попередження говорю - припини ламати тут комедію, інакше... - майже прописав, адже мій звір рвався на зовні, провчити нахабну мавп'ячу морду.

Та договорити мені не вдалося. Мілана з Вікою навалилися всією своєю лисячою масою на Мавпу. Вони ще й перейшли у звірину іпостась. З переляку і Мавпа змінила свою.

А далі почався цілковитий безлад на полігоні. До трійки, що зчепилася мало не зубами, намагався докричатися наш викладач, але вдавалося йому це важко.

Щоб дівчата не накоїли проблем, ще більших, як уже є в наявності, вирішив втрутитися. Та даремно, як виявилося пізніше.

Моє втручання сприйняли за знак - усі у напад. І розпочалася масштабна бійка.

Благо Мілану з Вікою витягнув першими з утвореного клубка перевертнів.

Далі, розтягувати розбишак, нашому викладачеві на поміч прийшли інші. Та спільними зусиллями вдалося втихомирити розбурханий натовп, розвівши у рознобіч.

Мене ж, Мілану, Віку та Мавпу забрав в сторону Марк. Звідки він тільки тут взявся? Останню схопив за шкірку, адже намагалася дременути з полігону.

- Це що за хрінь тільки що була? - рикнув так, що дівчата примостилися своїми думцями на покриття полігону. - Я ще раз питаю, якого звіра, ви тут зчепилися, як драні кішки в березні?

- Ну ти з кішками загнув, - фиркнула Віка, потираючи роздерту руку, все ж таки хтось її зачепив, хоча вона вправний боєць, - взяв Яра образив, він із сімейства котячих...

- Віка! Облиш... - Марк був злий, як ніколи, - з Яром розберуся пізніше, якщо потрібно вибачусь. Але що ви дівчата витворили?

- Марк, лисику, ці навіжені мене вбити хотіли, - почала хникати Мавпа, та вдавати "смертельно" поранену.

- Прикрий пащеку, паскудо, ти до мого хлопця звертаєшся, - визвірилася Віка.

- І до чужих істинних пар лапи свої не простягай, - не менш завзято додала Мілана.