Читати книгу - "Таємниця Квітки Життя, Вероніка Вієрі, Михайло Мішин"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Ніби два химерні яскраві потоки, їх промені пройшли крізь простір. Час сповільнився і раптово завмер. Мить стала вічністю і все навколо поглинула дивна тиша. Промені притягнулися могутньою магічною силою один до одного. Вони з’єднались у польоті й, яскраво спалахнувши, злились в один промінь. Щойно народившись, він засяяв пурпурним кольором.
Подвійний промінь вдарив по напівпрозорому щиту. Пролунав різкий дзвін з відлунням, що нагадувало звучання фальшивої ноти. Щит розлетівся на уламки, ніби розбите скло.
- А щоб тебе! - вилаявся Кірк і ухилився від променя.
Він став блідим, мов смерть. Того, що сталося, маг точно не очікував.
З блискавичною реакцією, він підбіг до короля і рвучко підняв його. Потім затулив себе Петронієм від подвійного променя. Вихопивши кинджал, що був у короля на паску, Кірк приставив його Петронію до горла. Тепер король Петроній був його живим щитом!
- Не знаю, що то за трюк ви зробили, але так просто вам це не мине! Можете стріляти своїми променями скільки влізе! - у голосі Кірка звучала і злість, і досада, і ледь прихований страх.
В цей момент приземлився Толій. Стефан хутко зістрибнув на землю. Тим часом лицарі на землі почали приходити до тями.
Поволі піднявшись, Алессіо з оголеним мечем повільно почав наближатися до Кірка. Артур та інші лицарі теж стали наближатися до мага, намагаючись оточити його.
Дівчина не зогледілась, як зістрибнувши з орла, їм на допомогу поспішив вже й Антоній.
Кірк намагався задкувати, щоб не потрапити в їх коло, тягнучи за собою короля. Але, очевидно, зрозумів, що кожна згаяна секунда тепер не на його користь.
- Слухайте уважно, недобиті жалюгідні мейолльці! Ось вам моє останнє слово і ваш останній шанс. Або ви зриваєте Квітку і доставляєте її самотужки на мій корабель. Або я вб’ю вашого нікчемного короля. Часу у вас до ранку.
У наступну мить маг щось пробурмотів собі під ніс. Навколо нього утворився велетенський закручений у трубу вихор повітря. Почувся свист сильного вітру. Пісок із землі піднявся догори, запорошивши всім очі. Повітряна спіраль швидко піднялася й полетіла кудись у напрямку моря, забравши у своїх обіймах мага і короля.
Свист вітру вщух. Навколо зависла тиша.
Та той порив шаленого вітру підняв цілу бурю в душі Артура.
- Кірк викрав батька! Я не зміг врятувати його!
- Старий, як світ, шантаж, - сказав Алессіо. - Чого ще очікувати від мага, що зв’язався з піратами?
- Я негайно відправляюсь визволяти батька! - гарячково вигукнув Артур.
- Я з тобою. Тепер ми знаємо, що можемо дошкулити Кірку, - нарешті озвалася і Софія.
В цю мить всі погляди звернулися на неї.
- Артуре, я так розумію, з юною захисницею майже всі тут знайомі. То вже й мене нарешті познайом, - попросив Алессіо.
- Так. Це моя подруга, Софія. Вона дивним чином через чарівну книгу потрапила до нас з іншого світу.
Хлопець, трохи зніяковівши, глянув на дівчину:
- Софіє, познайомся з моїм учителем Алессіо, про якого я тобі розповідав.
- Багато чула про вас і вашу школу, - з повагою сказала Софія, підійшовши до нього.
Алессіо привітно посміхнувся дівчині.
- Ти вчасно допомогла. Я здивований тому, що сталося. Якщо ваші з Артуром промені, з’єднавшись в один, змогли пошкодити захист темної магії… Не такий уже і всесильний Кірк.
До них підійшли ближче два чоловіки, що за віком були набагато старші за Стефана, Антонія й Артура.
- Софіє, познайомся й з іншими лицарями. Це Лука і Карло. Вони з особистої охорони короля Петронія, - представив їх Алессіо.
Лицарі кивнули дівчині головою. Та вигляд у них був пригнічений.
- Нам тепер потрібно визволяти нашого короля, - сказав, звертаючись до них, учитель. - Ніхто тут вас не судить. Проти магії Кірка ви були безсилі. А ваша мужність і сила духу потрібні тепер всім нам.
В цей час і Антоній зі Стефаном підійшли ближче.
- Пропоную зараз же всім разом дістатися на корабель Кірка, - озвався Стефан. - Так у нас все-таки буде більше шансів його перемогти й врятувати короля.
- Я - за, - відповів Антоній.
- Когось одного я можу миттю віднести на корабель Кірка. Та це не вихід. Як бути іншим? - озвався нарешті Толій.
- А, може, віддамо Кірку ту Квітку, та й по всьому?! Жили ж ми раніше якось без неї! - знову озвався Антоній. - Визволимо Його Величність. А Кірк нехай бере її й забирається геть!
- З глузду з’їхав?! Та король тебе б за таку пропозицію… - обурено відповів Артур.
- А якщо зібрати всіх чоловіків, хто ще здатен тримати меч? Нам допомога не завадить. Раптом на кораблі повно піратів? - запропонував Лука.
- І як всі туди дістануться? Може, вплав? - саркастично поцікавився у приятеля Карло.
- Та про що ми сперечаємося весь цей час?! - вигукнув Артур. - Там батько поруч із тим головорізом! Я навіть думати не хочу, що може статися. Кірк вбив маму, а тепер батька забрав у полон. Невже ви не розумієте, що я не можу просто тут бути та очікувати слушної нагоди чи вдалої ідеї!
- А тепер нам всім треба замовчати й заспокоїтись, - нарешті втрутився Алессіо. - Нехай кожен послухає свій дух лицаря, а не гнів чи докори сумління. Та й мені потрібно поміркувати про все, - відповів учитель.
Алессіо трохи відійшов і зосереджено дивився кудись в далечину.
Антоній зі Стефаном і Толієм про щось перемовлялись. За хвилину Толій здійнявся в небо і полетів у напрямку моря.
Артур підійшов до Софії.
- Дякую, що прийшла на допомогу. Але чому ти не повернулася додому? Щось сталося?
- Та нічого особливого, Ваша Світлосте. Просто відчула, що… у такий час теж хочу бути поруч із захисниками міста.
- Це ж треба, ти опинилась поруч у найвирішальніший момент!
- Рада, що нагодилась вчасно, Ваша Світлосте, - з притиском на останніх словах відповіла Софія
- Що ти торочиш оте своє ”Ваша Світлосте”, - роздратовано почав Артур, але за мить вже іншим тоном додав, - пробач, я хотів тобі розповісти про себе, але чекав нагоди. А потім всі ці події одна за одною. Мені подобалось, що ми просто друзі. Без отого “Ваша Світлосте”.
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Таємниця Квітки Життя, Вероніка Вієрі, Михайло Мішин», після закриття браузера.