Читати книгу - "Ліїн із роду со-Ялата. Інтригани, Тетяна Гуркало"

Серед вищих сил значилися як боги, яким набридли ці ігри, так і хтось досить розумний, хто сидить у тіні і сподівається, що різні борці за крихти влади хоч щось йому зроблять. Туди ж Тіваш, трохи поміркувавши, зарахував і Золоті Тумани. Адже, напевно у столиці залишилися ті, хто на них працює. Ось у якийсь момент і подбали про те, щоб про якогось Тіваша дізналося якнайбільше людей. А комусь, напевно, ще й щось пообіцяли.

І все б нічого. Але зараз у королівстві сидів один божественний посланець. І все це безумство з одночасними замахами міг затіяти і він. Тому що йому навіщось воно знадобилося. Може, вирішив у такий нехитрий спосіб самого Тіваша випробувати. Може, просто короля відволікає від чогось важливого. А може, думає, що самому Тівашу допомагає, вивівши на світ ці дрібні групки і натякнувши на павука, що сидить у тіні.

— Нісенітниця якась, — зітхнув Тіваш, подумавши над проблемою і так, і так, і вирушив теж готуватися до замахів на себе коханого. Дуже вже не хотілося, щоб якийсь з них став успішним.

Тому що робити замахи збиралися ті ще бовдури, які навіть не розуміють наскільки легко їх може хтось підслухати. Дехто навіть у палаці не соромився про це поговорити. А ось за їхніми спинами може бути хтось набагато розумніший, обережніший, котрий дещо розуміє в нічних вовках.

І Тіваш вирішив побути дуже обережним параноїком. Він підготував захист для себе. Для Межена, якого, мабуть, зайве часто бачили поруч із ним. Традиційно, для Ромула, а то що це за змови та замахи, якщо оминати імператора? Для Радди, так, про всяк випадок. Для всіх вовків, які прибули офіційно і для деяких, хто з'явився інкогніто. Для…

Загалом, Тіваш вирішив перевершити всіх параноїків, які коли-небудь жили. І подивитися, що з цього вийде. А в тому, що вийде щось зовсім несподіване, він був певен.

Заодно маги, що знаходяться далеко від свого пробою в інший світ, потренуються.

Суцільна всім користь, загалом.

Про те, що всім буде суцільна користь, думав і Бун со-Біварі. За минулі два дні він встиг дізнатися, що не один додумався до того, чиї думки і побажання озвучує імператор і від кого насправді потрібно позбутися. Ще прим точно знав, що таких збігів не буває, а отже, все не так просто і хтось вирішив пограти навіть ним. Використати як розмінну монетку. Він навіть здогадувався, хто саме. Мабуть, не лише до нього приходили ті стурбовані люди, які пропонували свою допомогу. І те, що його так легко прорахували, неймовірно злило. З іншого боку, він все ще мав шанси щось отримати з цієї всієї ситуації. Можливо щось зовсім не те, на що розраховує. Точно не те, на що сподівався спочатку. Але грати в якості пішака він точно не збирався.

— Виродки, — прошепотів він, дивлячись на себе в дзеркало. — Думали, я такий ідіот і нічого не помічу? Не зрозуміли, якою цінністю я є. Дурні. Ну що ж, пограємось.

Висловившись, прим, весело насвистуючи, вирушив до коханки — дівки, яка зовсім йому не підходить за соціальним статусом, але красуні, яких ще пошукати, та й насправді цінується зовсім не за красу. Дівка була не така юна, як здавалося. Вона встигла і попрацювати у тюремній фарбувальній кімнаті, куди потрапила за шахрайство. І побувати актрисою, майже знаменитою, але звідти довелося зникнути, коли конкурентка за роль підкинула коштовності дружини того самого чоловіка, який катав її на вітрильнику і обіцяв золоті гори. Ні, якби за спиною не було фарбування, вона б залишилася і спробувала виправдатися. А ось з такою біографією її, мабуть, і слухати ніхто не став би. І вона втекла, але спочатку зіпсувала обличчя конкурентці так, що після цього її взяли б на роль хіба якогось кошмару.

З театру, окрім вміння вчасно зникати, ця приємна з усіх боків діва винесла вміння міняти обличчя без допомоги магії. Тому що магічний грим було надто легко зіпсувати. І вона чудово знала, як перетворити худого коханця на обрюзглого чоловіка незрозумілого віку та соціального статусу. Чи то посильний, чи то жебрак. Кому до нього може бути справа? Може, він взагалі спав у крихітному саду сусідки утриманки прима, а тепер вирішив продовжити свою нескінченну подорож.

І прим йшов, старанно шкутильгав, не чіпав бороду, щоб випадково її не збити, бурмотів щось під ніс і дуже сподівався, що парочка нюхачів з нічних вовків уже прийшла в питну Таточка Берка, в якій один з них видивився собі гарненьку подавальницю. Ці двоє навряд відмовляться пригостити бродягу. І, напевно, не тільки вислухають, а й придумають, як непомітно провести його у Верхнє місто.

А там у прима вже було що запропонувати їхньому начальству. І начхати на початковий план. Завжди можна вдати, що відразу планував зробити все саме так.

— Бреше! — припечатало дівчисько, і той самий тип, який був запідозрений у тому, що замінює імператору відсутні мізки, похмуро посміхнувся.

— Звичайно, бреше, — підтвердив добродушно. — Думаю, насправді все було трохи не так. Або не трохи. Просто шановний прим спочатку зовсім не хотів послужити на благо імперії, виводячи різних темних особистостей на світло. Він хотів скористатися їхньою допомогою і отримати від цього велику вигоду. А потім, як і я, дізнався, скільки насправді у місті схожих груп з однаковою метою, і зрозумів, що це не може бути збігом. Не одночасно. А наш шановний прим зовсім не такий дурний, як здалося темним особам, не настільки дурний, як інші, котрі уявили, що мають на щось право і вирішили отримати це будь-якими шляхами. Ні, він просто вирішив половити рибку в каламутній воді, причому не влазячи в невідомі глибини. Спочатку взагалі гроші вкладав у чужі дурниці, щоб потім забрати борги послугами та подарунками. І кілька разів йому навіть пощастило, а потім, мабуть, не пощастило. Так не пощастило, що удар вийшов відчутний. І він вирішив влізти трохи глибше, щоб повернути своє. І одразу ж на тих глибинах натрапив на плаваючих там акул. Зрозумів, що дрібних рибок ці акули не пошкодують. І цього разу, наплювавши на втрати, побіг кликати мисливців, здатних із цими акулами впоратися. Просто тому, що жити хоче, та й розуміє, що з такими акулами точно не уживеться, навіть якщо вдало вискочить із афери, у яку вплутався. Я правий?