Книги Українською Мовою » 💛 Фентезі » Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3 📚 - Українською

Читати книгу - "Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3" автора Говард Лавкрафт. Жанр книги: 💛 Фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 85 86 87 ... 123
Перейти на сторінку:
про мій великий вплив на сина, батько поцікавився, чи не міг би я якимось чином розладнати ці згубні стосунки, але я визнав свою безпорадність — цього разу річ була не у слабкій волі Едварда, а в сильній волі жінки. Вічна дитина перенесла свою залежність від батька на нову і сильнішу особу, тож лишалося тільки змиритись.

Весілля відбулося через місяць — на бажання молодої, їх поєднав шлюбом мировий суддя. Прислухавшись до моєї поради, містер Дербі не перешкоджав одруженню і разом зі мною, моєю дружиною і сином брав участь у короткій церемонії. Серед інших запрошених були безтурботні молоді студенти з коледжу. Осната купила старий заміський будинок Кроніншилдів у самому кінці Гай-стріт, де молодята вирішили оселитися після короткої поїздки до Інсмута, звідки мали перевезти на нове місце трьох служників, дещо з книжок і домашнє начиння. Рішення Оснати оселитися назавжди в Аркгемі замість повернутися до батьківського дому було продиктоване не так інтересами Едварда і його батька, як її бажанням бути ближче до коледжу, його бібліотеки і зграї «розумників».

Коли Едвард навідав мене після медового місяця, мені здалося, що він трохи змінився. Осната переконала його зголити ріденькі вусики, але річ була не лише в тому. Він здавався спокійнішим і задумливим, а його звичайна дитяча вередлива неслухняність поступилася місцем виразу мало не справжньої печалі. Я не міг отак одразу зрозуміти, чи подобається мені ця переміна. Звичайно ж, він тепер більшою мірою, ніж раніше, виглядав нормальним дорослим чоловіком. Можливо, одруження пішло йому на користь — могла ж зміна особи, від якої він залежав, підштовхнути до позбавлення від залежності і зрештою привести його до відповідальної самостійності? Він прийшов один, оскільки Осната була дуже заклопотана: вона привезла величезну кількість книг і всякого приладдя з Інсмута (Дербі здригнувся, вимовляючи цю назву) і завершувала облаштування маєтку Кроніншилдів.

Її дім у тому містечку виявився доволі неприємним, але за допомогою деяких приладів у ньому він навчився досить цікавим речам і зараз під наставництвом Оснати швидко оволодівав езотеричними знаннями. Деякі експерименти, які вона запропонувала провести, виявилися досить сміливими та радикальними — щоправда, він не наважувався про них розповідати. Втім, він цілком довіряв її здібностям і намірам. Троє слуг були вельми дивними — старезне подружжя, яке усе життя прожило зі старим Ефраїмом і розказувало про нього та покійну матір Оснати якісь чудернацькі речі, і смаглява дівчина зі спотвореним обличчям — від неї, здавалося, постійно тхнуло рибою.

III

Упродовж двох наступних років я бачився з Дербі дедалі рідше. Чи не півмісяця минало, коли я вечорами не чув звичних трьох та двох ударів у двері, а коли він усе ж приходив — або я навідувався до нього, що траплялося ще рідше — мій приятель не був налаштований вести мову про важливі справи. Він намагався не зачіпати окультних студій, про які детально колись розповідав, і уникав розмов про свою дружину. Вона дуже постарішала від дня їхнього весілля — що видавалося дивним — і виглядала старшою за нього. Її обличчя мало відбиток зосередженої рішучості — я раніше не бачив нічого подібного, і вся вона, як мені здалося, набула рис якоїсь неочевидної та незрозумілої осоружності. Не тільки я, моя дружина та син теж це помітили, і ми з часом припинили її запрошувати, за що вона, як одного разу зізнався Едвард з притаманною йому хлопчачою безтактністю, була нам безмежно вдячна. Іноді подружжя Дербі вирушало у тривалі подорожі — переважно до Європи, хоча Едвард часом натякав на інші, менш відомі місця.

Уже після першого року їхнього подружнього життя люди зашепотілися про зміни в Едварді. Говорили про це принагідно, адже зміни ці стосувалися суто психологічного аспекту, хоча й мали своїми наслідками деякі вельми цікаві речі. Час від часу в Едварда помічали такий вираз обличчя, бачили за такими справами, що жодним чином не відповідали його звичайній безхарактерності. Наприклад, раніше він не вмів водити автомобіля, а тепер нерідко бачили, як він за кермом потужного «пакарда» Оснати мчить до старого маєтку Кроніншилдів або звідти, і робить це як досвідчений шофер, об’їжджаючи перешкоди на дорозі з майстерністю й рішучістю, геть не притаманними його темпераменту. У таких випадках складалося враження, наче він щойно повернувся з якоїсь подорожі або навпаки, збирається кудись вирушати. Що то за подорож, лишалося тільки здогадуватись, хоча полюбляв він саме інсмутську дорогу.

На диво, ця зміна не здавалася безумовно приємною. Люди казали, що в такі миті він був дуже схожий на свою дружину, і навіть на самого старого Ефраїма Вейта — втім, виглядало це неправдоподібним, бо траплялося нечасто. Іноді за кілька годин після стрімкого від’їзду він повертався додому, нерухомо завмерши на задньому сидінні автомобіля, яким керував вочевидь найманий шофер чи автомеханік. А з’являючись на людях, — що тепер траплялося дедалі рідше через його підкреслене небажання підтримувати стосунки з давніми знайомими (серед них, мушу визнати, і зі мною) — він виявляв свою колишню нерішучість, і його безвідповідальне хлоп’яцтво давалося взнаки навіть більшою мірою, ніж раніше. В той час як обличчя Оснати старішало, на обличчі Едварда — за винятком хіба що особливих випадків — наче застигла маска показної незрілості, і лиш у рідкісні миті на нього лягала тінь печалі або розуміння. Все це здавалось вельми загадковим, а тим часом подружжя Дербі майже зовсім випало з веселого студентського товариства — не тому, що їм щось не подобалося, але, як нам стало відомо, через деякі їхні нові дослідження, що шокували навіть найвідчайдушніших з-поміж тих розбишак.

На третьому році шлюбу Едвард почав прямо натякати, що відчуває якийсь страх і невдоволення. Він мимохіть прохопився, що справа «зайшла надто далеко», і якось туманно заговорив про необхідність «зберегти свою сутність». Я попервах не надавав значення таким заявам, та згодом почав обережно розпитувати, пригадавши, що розповідала дочка мого приятеля про здатність Оснати гіпнотизувати інших дівчат у школі — про випадки, коли школяркам здавалось, буцімто вони переселялись до її тіла і дивились на себе з іншого кінця кімнати. Схоже, мої розпитування викликали в нього вдячність і водночас тривогу, а одного разу він навіть щось промимрив про потребу трохи згодом серйозно поговорити.

Десь о цій порі помер старий Дербі, за що я згодом був дуже вдячний долі. Едвард тяжко переживав цю втрату, хоча вона жодним чином не порушила його звичного способу життя. З часу одруження він напрочуд рідко бачився з батьком, бо Осната зуміла заступити собою геть усе, що для нього уособлювало родину. Дехто навіть вважав, що він сприйняв цю втрату байдуже — якщо взяти до уваги, що його поїздки на автомобілі у веселому й самовпевненому настрої почастішали. Тепер йому заманулось переселитися до старого родинного маєтку, проте Осната наполягла на тому, аби лишитися у домі Кроніншилдів, до якого вона вже звикла.

А невдовзі після того моя дружина почула від подруги дивну річ — ця подруга була однією з небагатьох, хто не порвав стосунків з родиною Дербі. Якось вона вирушила навідати подружжя на Гай-стріт і побачила, як від їхнього будинку стрімко рвонув автомобіль, за кермом якого із глумливим і на диво самовпевненим виразом на обличчі

1 ... 85 86 87 ... 123
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Говард Філіпс Лавкрафт. Повне зібрання прозових творів. Том 3"