Читати книгу - "Хімера, Julia Shperova"

- Ти бачиш, Мартіне, хлопець зовсім не наляканий. Я вважаю, що йому потрібно продовжити навчання і стати повноцінним магом. Ми досягли разючих результатів за такий короткий час. У нього досить непоганий потенціал.

На пам'яті Джеймса містер Хейз хвалив його вперше, але він був не в тому стані, щоб радіти своїм успіхам.

- Я іноді навіть бачу ауру, що зароджується, темно-синій відтінок, ознака майбутнього сильного мага.

Джеймс хотів запитати, що це за аура така, але не встиг і слова вставити.

- Так, лише тільки Дарко не мав наміру відступити, і його спільники можуть продовжити... - почав було Мартін Лютом, але замовк не домовивши.

- І що з того? - спитав Френк. - Ми теж не здаємося.

- А те, мій юний містере Арош, що ми з вами тепер точно знаємо, що за містером Брістоулом полюють не заради забавок. Наш Джеймс, вочевидь, дуже цінна знахідка. Ось тільки наш опонент знає, чому, а ми ні. Вони не відступлять, - спокійно відповів містер Хейз, а Джеймс відчув, що це було не все, що маг хотів сказати.

Хлопець глянув на Мартіна, той лише похитав головою. Ні, йому нічого не відомо. Розслідування історії його сім'ї нічого не дало. Дідусь і бабуся Джеймса давно померли, його мама нічого не знала про долю своєї сестри та події того серпня, і жодна газетна чи магічна хроніка не пролила світло на ці події. Джеймс знав про це, Ліліт Д'Еспер, мати Френсіса та Елінор, сама розповіла йому про це лише кілька днів тому.

- Ви не оживите Дарко? Ритуалом призову? - Запитав Джеймс.  - Щоб допитати його. 

 - Ні. Ритуал не працює з горгулами, - відповів Мартін. Він говорив машинально, занурений у свої роздуми.

- А решту жертв, ви їх не воскрешали? Вони ж не всі були горгулами, правда?

Мартін Лютом відірвався від своїх роздумів і, кинувши погляд на Джеймса, кивнув сам собі.

- Їх всіх воскрешали. І вони всі повернулися у світ мертвих, щойно дія ритуалу закінчилася. Кожен з них. Крім тебе.

Джеймс буравив Мартіна поглядом.

- Вони щось розказали?

- Майже нічого. Хтось описав Дарко, хтось - жінку, хтось - не бачив нічого. Такий непростий ритуал і ноль інформації. Так було до тебе. Ти теж майже нічого не бачив, але ми були поруч і вистежили Дарко, побачили його на власні очі. А потім…потім ти залишився в живих. 

Джеймс ледь стримав обурливе сопіння.

- Всім було цікаво, хто ж ти такий і навіщо мисливцям здався. Мені невідомі прецеденти, коли б воскрешали смертних, але…

- Але ви все одно оживили мене.

Хейз кинув погляд на Мартіна дивний, ніби застерігаючий погляд, але той продовжував розповідь.

- Ми не знали хто ти і вважали, що твоя сім'я не висунула б претензії щодо твого повернення з мертвих, навіть нехай короткочасного.

- О, - простягнув приголомшений новинами Джеймс.

- З усього цього у нас випливає одне питання. Дуже закономірне, мушу я вам сказати, - містер Хейз обвів поглядом усіх присутніх. - Що робити будемо?

- Шукати спільницю Дарко? - запропонував Джеймс. 

Мартін затримав на ньому напружений погляд, але заговорив лише за хвилину.

- Я, звичайно, перекажу все Голові, втім…Джеймсе, як мені не шкода повідомляти про це, але швидше за все Рада найближчим часом залишить штат Орегон. Рішення було прийнято верхівкою Ради і ми тільки чекаємо на остаточний наказ. Я зроблю все, що в моїх силах, аби переконати Арія не робити цього, але…я не можу нічого обіцяти. 

Він продовжував вже трохи жвавіше. 

- Втім, дещо я все ж таки можу. Надати тобі притулок. Ти відправишся в захищене місце, де навчишся магії і зможеш захищати себе самостійно. Сподіваюся, до того часу, ми зуміємо з'ясувати, хто була ця спільниця Дарко.

Френсіс встряг у розмову.

- Хоча залишившись без свого ватажка, вона може відмовитися від полювання. Ми не знаємо, напевно, хто вона, але серед мисливців жінок немає, наскільки мені відомо. Вона просто пішак у великому задумі Дарко. Була нею, а тепер у неї головна роль.

У Джеймса у вухах застукала кров. Вони йдуть. Всі йдуть і залишають його наодинці з мисливцями, які прагнуть його смерті. Що йому робити?

 - Ви нікого не підозрюєте? - Джеймс намагався щоб голос не видав його сум'яття та жаху.

Лютом мовчав. Інші не сміли відповісти.

- Якщо я погоджуся на цей…захист. Що буде з моєю родиною? Моїм батьком?

Мартін намагався говорити спокійно, але всередині Джеймса вперто наростало обурення.

- Боюся, Раді нема чого їм запропонувати. Ти з нашого світу, Рада може піти назустріч тобі, але твоя сім'я, точніше, відома її частина - звичайні люди. Навіть твоя мама зреклася нашого світу, тут ми безсилі. 

Лютом приступив до ключової частини своєї розповіді.

- Джеймсе, Рада закінчила свої справи в Орегоні, нам дуже чітко дали це зрозуміти. А тепер, коли ми знешкодили того, хто вбивав серед наших людей, хоча й не з'ясували навіщо він це робив - нам ще менше резонів залишатися.