Читати книгу - "Батько подруги. Заборонений зв'язок., Ярл Конг"

- Гаразд, не вмієш. Гаразд. А штукатурити зможеш?

- Ні, але...

- Окей. Зрозумів. Будівництво не твоє. Як щодо... Електрику зможеш якщо що провести? Кабелі там кинути, червоне та синє визначити, фазу знайти?

- Та ні, але...

- Тоді давай так - ти тихенько звалюєш з моїх очей та очей інших, і протягом цієї години нікого не бісиш своєю присутністю. Гаразд? І ти й надалі будеш займатися своєю улюбленою справою. Якщо ж ні... В тебе такий гарний манікюр. Ходиш десь в салон його робити?

- Емм так, але я не розумію...

- Доведеться випрошувати віконце поза чергою, щоб тобі цей манікюр трішки підточили, бо тяжкувато буде цими кігтиками шпатель в руках тримати. Натяк вловлюєш?

Береже свій манікюр. На відміну від почуттів інших. Тож активно покивавши головою, звалює чорт знає куди, навіть двері за собою не закривши, настільки поспішав зберегти попу в теплі та в образі якогось героя, котрого він буде грати наступного разу.

- Лерой Віталійович? - Для всіх сьогодні я несподіваний гість. В гримерці так точно. Тому і Таїсія не приховує свого здивування, коли бачить сина своєї роботодавиці замість головного героя п'єси. 

- Не очікувала мене тут побачити?

- Ні, - чесно зізнається, але потім відразу додає, ніби виправляючись, - ні, ми, звичайно, завжди вам раді, просто...

- Я сам не очікував себе тут побачити, - заспокоюю дівчину, бо наступні пів години мені необхідно, щоб вона була максимально зібрана і її рука, так сказати, не сіпнулася, - але життя вносить свої корективи...