Книги Українською Мовою » 💙 Бойовики » Мій тато — кілер 📚 - Українською

Читати книгу - "Мій тато — кілер"

269
0
28.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Мій тато — кілер" автора Євген Є. Жанр книги: 💙 Бойовики. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 86 87 88 ... 94
Перейти на сторінку:
відтягнені до узбіччя вантажівки розгромленої китайської застави. Пригальмувавши перед людиною, яка стояла посеред дороги з кулеметом у руках.

Це був Сашко. Мій друг, який не міг кинути мене в лиху годину. Велетень, що очолив знищення китайської засідки на цій трасі.


Люди наступних поколінь передавали, що Вчитель Закону До-дзе із храму Ганго-дзи володів величезною силою. Правду кажу — сила його походила від чеснот, накопичених у минулих народженнях. Це — чудеса, які сталися в країні Японії.


— Привіт, — сказав він мені.

— Привіт, дитинко, — сказав він Маринці.

— Візьмете мене до себе? — запитав він, стоячи перед відчиненими дверима нашої кабіни.

— Звісно. Сідай.

* * *

А разом з ним чоловік десять японців і два десятки зв’язаних мотузками мертвих якудз.

6

— Багато грошей?

— Багато.

— Розважимося?

— Аякже. На всю котушку.

— Агов, — покликав Сашко якудзу, який сидів за кермом. — А швидше ти можеш?

— Домо.

— Тоді давай, брате, жени.

Частина третя
Дорогою до Холодного моря
1

П’ять вантажівок-трейлерів.

Написи на бортах: «Оренда», «Фірма Вагріус», «Азовські перевезення».

За кермом — японці. По двоє нас, можна сказати, біженців, у кожній кабіні. Кадуцо-сан і колишній мільйонер Володя їдуть на одному сидінні.

І шість японців-якудз на дахах кузовів кутаються у величезні, куплені в якомусь випадковому магазині куртки.

Другий день ми їхали в Мурманськ, зупиняючись лише через кожні п’ять годин, щоб підживитись купленими ще на початку шляху консервами, печивом і журавлиновим морсом.

* * *

Безмежність запущених територій.

У цій частині Росії були тільки болота. Та прокладена крізь них дорога. І чим далі ми нею їхали, тим більше було чорних покинутих сіл.

Сірі дні, непроглядні ночі. Заправка — бензовози, які самотньо стоять на узбіччі й охороняються п’яними і неголеними автоматниками.

— Так, — сказав японець, який сидів за кермом. — Росія — велика країна.

— Подобається? — запитав я.

— Стільки всього… Неосяжність.

— Так, — кивнув Сашко і, глянувши на японця, який, поза сумнівом, згадав свою країну, що без кінця приєднує до себе рукотворні острови і коси, сказав: — Не журись. Доберемося на місце, і я подарую тобі кілька Курил.

— Жарт? — посміхнувся японець.

— Ага, — сказав я, побачивши в дзеркалі майже сотню фар, що наближалися до нас. — Як і ці хлопці.

— А це в нас хто? — запитав Сашко, глянувши у дзеркало.

— Думаю, китайці.

* * *

— Усім машинам! — закричав наш водій у мікрофон передавача, що звисав зі стелі. — Нас доганяють люди Юя! Повторюю…

А у відповідь крижаний голос Кадуцо-сана:

— Додати швидкість. Не зупинятися, поки в нас чи в них не закінчиться бензин. Усі зрозуміли?

— Так, Кадуцо-сан.

— Так, Кадуцо-сан.

— Так, Кадуцо-сан…

— Весело, — сказав Сашко.

Їх там було сотень п’ять, китайців, які намагалися наздогнати нас. Не менше.

Закінчиться бензин — і що тоді врятує нас, сімнадцятьох чоловіків, які везуть вісім мільярдів доларів і майже двісті мерців?

Сімнадцятьох дядьків і одну маленьку дівчинку, яка стомилася боятись і притискається до мене.

* * *

Мариночка.

Коли вона народилася, я навіть не міг собі уявити, що з неї — малесенької ляльки з нерівним чорним чубчиком — зможе вирости щось хоч віддалено схоже на людину.

Тоді я возив коляску

1 ... 86 87 88 ... 94
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Мій тато — кілер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Мій тато — кілер"