Читати книгу - "Смерть моя, життя моє, Ерато Нуар"

Поглядаючи на чоловіка, я обережно лягла. Еллінге сів поруч на круглий табурет, не відпускаючи мою ліву руку. Мабуть, праву надавав для дослідження.

Полилася вода – лікар вимив руки і повернувся до нас уже в бірюзовому комбінезоні.

– Це не боляче, – посміхнувся мені. – Прилади лише просвічують різні рівні ммм... тканин та енергій. Просто лежіть спокійно.

Наступні півгодини, якщо не годину, я лежала. Прилади довкола поскрипували, поклацували. Іноді виднілися тонкі промінчики, іноді – нічого. Але лікар бігав між ними, щось підлаштовував, підходив до екранів, розглядав і знову підлаштовував, повертав моє зап'ястя, просив повернутися мене – і знову, знову...

Еллінге мовчав, але іноді мені здавалося, що на його переніссі утворюється тривожна складочка. Втім, ледь помічав мій погляд, одразу ж посміхався, показуючи, ніби все гаразд.

– Ну що можу сказати, – нарешті підійшов до нас дх’ер лікар. – Дуже схоже, що вас можна привітати, дх'ере Сольгарде, ніатарі. Термін занадто малий, тому ймовірність помилки не виключена. Приблизно за тиждень-два зможу сказати точніше.

Еллінге ледь вловимо нахмурився. Ох, не хоче ж він сказати, що цих двох тижнів може не бути? Що там із хірровим Розломом?!

– Канали Іньє у вашої дружини дуже широкі, – продовжив лікар, і Сольгард посміхнувся. Нарешті відкрито. – Є ймовірність, що вона могла завагітніти за межами Драххана. Це практично неможливо... і це приголомшлива новина! У світі Ерсе з'являються ніатарі, які несуть у собі більше Іньє, ніж... ніж зазвичай.

Еллінге посміхнувся – з теплотою і якоюсь навіть гордістю.

– І? – подався вперед.

Друзі, сьогодні знижка на ще одну цікаву історію - "Зірвати драконам відбір". Вона дуже романтична та весела, завітайте, буду рада!