Читати книгу - "Свято Червоної Косинки, Тетяна Гуркало"

До будинку Дарка добігти встигла. Мабуть типи замасковані тканиною не чекали від орчанки втечі. Справжні орчанки так би не зробили. Вони б видерли найближче дерево з землі, разом з коренями, і пішли б вбивати ворогів у землю. Є навіть весела пісенька про те, як один орк вирішив викрасти чиюсь там дочку, бо одружитися сильно хотів. А діва не розуміючи свого щастя ледь не половину дубів в тих місцях об його голову зламала. А потім стала дружиною типа, який не дав їй вирвати чергове дерево. І той тип був магом і навіть не орком. Ну, любила діва чоловіків-людей. Буває. Тим паче, він її чесно переміг і довів, що може бути сильнішим.

Про дуби, правда, було перебільшення. Вікові дуби навіть три орчанки разом не викорчують досить швидко. А ось ту сливу витягнути з землі змогла б. Або зламати.

— І про що я думаю? — здивовано спитала саму себе дівчина, прошмигнула через чорний вхід, акуратно закрила за собою двері, завмерла, трохи подумала і заховалася під сходами. Їй потрібно було подивитися чи піде хтось слідом. А ще було цікаво, хто це взагалі був? Помічники темних-втікачів? Найманці? Чи типи з тканиною взагалі не мають відношення до ельфів? Просто так співпало.

Ніхто слідом не йшов. Сидіти під сходами було незручно і Дарці воно досить швидко набридло.

— Хм, — сказала вона, кивнула і стала вибиратися.

І ледь не врізалася в іще одного типа з маскувальною тканиною. На цей раз він був не людиною. Це був орк, можливо не чистокровний, але орк.

— Я нікого сюди не запрошувала, — через несподіванку сказала дівчина.

Він досить граційно вклонився. Посміхнувся широко і лякаюче, Дарці навіть захотілося доторкнутися до ікла, а потім тоном грайливого котика сказав:

— У мене для тебе є пропозиція.

— Я заміжня, — фиркнула дівчина. Знала вона пропозиції подібних типів.

— За ельфом, — погодився орк. — А інший ельф, тільки темненький, найняв мене, щоб я тебе впіймав і навіть одну цінність пообіцяв, — неприємно посміхнувся грайливий котик. — Збрехав, що віддасть, звісно. Але наймали через гільдію і відмовитися я не зміг, борги. Так що в мене пропозиція. Ти допоможеш мені з тим ельфом, а я тобі.

— Мені з ельфом допомагати не треба.

— Хто знає, як життя піде далі? — перетворився котик на філософа. — Але зараз пропозиція. Взаємовигідна. Ти ж не хочеш, щоб твій ельф у пастку потрапив?

Дарка не хотіла, але подивилася на орка зі скепсисом.

— Мій ельф про твого чоловіка знає. І знає, на що він здатен. Тому варто поспішати, — знову замуркотів орк і очі ще зіщулив, мов примірявся відкусити половину дуже смачного торта. — Іще цей неприємний тип не любить і боїться жінок. Здебільшого ельфійок. Всіх інших жінок він дуже недооцінює. І на що ти здатна, не уявляє. Для нього ти взагалі просто людська дівка, в якій є крапля потрібної крові. Але ти більше орчанка, ніж він може уявити. Тому я пропоную тобі угоду. І так, ловлю тебе не тільки я, так що впіймають. Можеть навіть штурмом будинок узяти, занадто велика платня. В мого ельфа купа дорогоцінного каміння.

— Хм… Що за угода?

— Авантюра, — посміхнувся котик. — За яку твій чоловік спробує відірвати мені голову, коли дізнається. Але це буде цікаво. І ти зможеш зобразити з себе воскову ляльку, в якій захована голка з отрутою. Це буде дуже цікава засідка…

— Засідка?

— Твій ельф не зможе знайти мого, не побачить і не зможе підійти достатньо близько. Місце там цікаве. Але ритуал штука теж цікава. Ритуали небезпечні через декілька причин… мені один приятель пояснив, він на ритуалах дуже добре розуміється. І те, що учасники ритуалу повинні знаходитися занадто близько один до одного — найголовніша з небезпек. Одного різника дівиць його ж жертва вкусила і сильний мрець отримав не дівочу кров, а його. І зжер саме його. А бували ще цікавіші історії. Тому жертв опоюють найчастіше. І учасників, котрі хоч і не жертви, але приймають участь не зовсім добровільно — теж. Але у мене є протиотрута.

І знову посміхнувся, гад.

— І що мені потрібно зробити? — спитала Дарка.

— Розпочати бійку. Все інше зроблять інші. У мене контракт, я битися не можу. Але й захищати мене ніхто найняти не здогадався. Так що… Як думаєш, мотузка тобі сильно заважати буде?

— Мотузка? — здивувалася Дарка. Її ж, здається, повинні опоїти якоюсь гидотою. Мотузка навіщо?

— Він боїться жінок. Справді боїться. Як деякі темряви чи висоти, — промуркотів котик з деякою огидою в голосі. Чоловік, що боїться жінок був для нього чимось зовсім незрозумілим. — А орків взагалі вважає ідіотами. А в тобі прямо два в одному.

— Добре, — сказала Дарка. — А бійка навіщо?

— Не можу сказати, клятва. Але ти зрозумієш. Підказку я тобі вже дав.

— Просто чудово, — пробурмотіла дівчина.

Треба погодитись на мотузку і випити якусь гидоту, повіривши в протиотруту. І кудись піти, щоб розпочати бійку. Це все пропонує незнайомий орк з приємним голосом і неприємним обличчям.

— Ну просто чудово.

І от що їй робити?