Читати книгу - "Їхня кохана лялька, Алекса Адлер"

− Підглядаєш-ш-ш, − посміхається він ікласто.

− А що, не можна? – бурчу з легким викликом. Керована нестримним бажанням отримати хоч якийсь реванш у нашому з ним сьогоднішньому спілкуванні.

− Поки що можна, − отримую досить загадкову відповідь.

Поки що? А потім що, не можна буде?

Опинившись біля ліжка, Са-ард плавно заповзає до мене на величезне ложе. Велика долоня приємною важкістю опускається на мій поперек і плавно ковзає вгору по хребту, зупиняється між лопаток.

− Заплющ очі, Ж-шеня, − схиляється наді мною на-агар. – Розс-с-слабся. І отримуй задоволення.

І стільки чуттєвої обіцянки в його голосі, що в мене мурашки по шкірі біжать. Навіть повіки важчають, тож виконати його наказ зовсім не складно.

От ніколи не думала, що колись зможу так легко довірити своє тіло чоловікові. І насолоджуватись усім, що цей чоловік зі мною робить.

Відсунувшись, він прибирає руку. І за хвилину я відчуваю, як на мою спину щось капає. У повітрі починає відчуватися пряний солодкуватий аромат. Олійка.

Са-ард робить все неквапливо. Примушуючи мене відчути всі стадії очікування. Від легкого приємного хвилювання до майже нестерпної потреби.

Але замислитись про ступінь своєї залежності я не встигаю. На моїй талії нарешті стуляються чоловічі руки й плавно, з натиском ведуть вгору, ковзають по спині до плечей. Розмазуючи олію та розігріваючи шкіру. Проходяться по мийках, що ниють, проводять по руках, рухаються назад. Знову гладять спину. І попу теж, не проґавивши можливість потискати сідниці. Плавно розтирають ноги, особливу увагу приділивши ступням. І нарешті методично починають розминати мене всю.

О, боже. Як же це хороше!

Мабуть, олія, яку він використовує, має якийсь зігрівальний ефект, тому що я буквально відчуваю, як починає поколювати теплом шкіру, як розтікається по всьому тілу приємний жар, лише додаючи нових приємних відтінків моїм відчуттям.

Мої тихі зітхання незабаром перетворюються на стогони справжнього задоволення. І всі неприємні думки та спогади відходять на задній план, поступово зникаючи зовсім.

Я вся наче очищаюсь.

Про те, щоб розплющити очі, вже навіть не замислююся, повністю зосередившись на своїх враженнях.

Тому, коли в якийсь момент мені починає здаватися, що рук на моєму тілі побільшало, це стає для мене цілковитою несподіванкою.

Затримавши подих, прислухаюся. Хтось вміло розминає литковий м’яз на моїй правій нозі, а... хтось другий обома руками масажує плечі й заціпенілу шию.

Точно двоє. І коли це Шоа-дар встиг з'явитися?

Дивно те, що я ловлю себе на відчутті абсолютної правильності того, що відбувається.

Ну, двоє. Так обоє мої.

Хочуть зробити мені приємно та добре? Хай роблять. Хіба я проти?

Подумки хмикнувши у відповідь на такі уявні висновки і таку свою безсоромність, я морально теж повністю розслабляюся, зі спокійною душею віддавшись у вмілі руки своїх коханців.

І вони повністю виправдовують мою довіру. Не залишають поза увагою жоден пальчик, жодний м'яз, жоден сантиметр розімлілої чутливої ​​шкіри. Перетворюють все моє тіло на податливий розігрітий віск, з якого тепер можна виліпити все, що завгодно. Чоловічі руки ковзають скрізь. Особливо часто повертаючись до п'ятої точки, мнуть сідниці, проникаючи між ніг, щоб пром'яти внутрішню частину стегон, але поки не торкаючись найпотаємнішого. Поки що…

У тому, чим закінчиться цей масаж, я вже майже не сумніваюся.

Відчуваю їх величезні напівзміїні тіла поряд. Повітря наелектризоване їх бажанням. Це змушує і мене саму все більше збуджуватися. І я вже з нетерпінням чекаю, коли Са-ард велить мені перевернутися на спину... або не велить...

Чиїсь долоні вкотре стискають мої сідниці, пальці прослизають між ними. Чийсь хвіст змушує мене розвести стегна. І я раптом відчуваю, як на куприк мені капає тепла олія. Щоб бути одразу розмазаній по впадинці. І особливо, по стиснутому кілечку м'язів.

Він же не збирається... Ох.

Слизький палець впевнено проникає в анус, змушуючи мене подавитися повітрям.

− Стривайте, я не... − намагаюся підвестися, вислизнути, уникаючи такого несподіваного і незвичного вторгнення.

Але на моїм попереку опиняється важка долоня, притискаючи до ліжка.

− Тш-ш-ш, Ж-шеня, − лунає наді мною заспокійливий шепіт. За шумом у вухах мені навіть не вдається розібратися, чий саме: − Не бійс-с-ся. Хіба тобі боляче? Чи неприємно? Прислухайся до с-с-себе. Твоє тіло готове прийняти таку ласку. Ти зможеш прийняти чоловіка і таким чином теж. Довірс-с-ся. Тобі сподобається, я обіцяю.

Хтось цілує мене поміж лопатками, веде губами до шиї, розсипаючи по шкірі купу гарячих мурашок. І я відчуваю, як мені під живіт м'яко прослизає кінчик хвоста, поступово піднімаючи мою попу і більше випинаючи її для непристойних пестощів. Палець проникає далі, ковзає в мені плавними поштовхами, розтягуючи тугі м'язи. Відчуття настільки несподівані для мене, що спочатку здаються дискомфортними. Але болю справді немає. І це не неприємно... швидше, соромно і ніяково. Можливо ще тому, що я несподівано для себе починаю отримувати задоволення від цього неквапного обережного ковзання. Незвичне, трохи лячне, але задоволення.

Шумно дихаючи, стискаю пальцями простирадла. Притискаюся чолом до ліжка. І тону, тону в темному вирі бажання. Промежина вже буквально палає, пульсує вологим жаром. Мені тепер хочеться, щоб між ногами теж хтось торкнувся, щоб там теж приголубили. А ще краще... щоб хтось штовхнувся всередину, наповнюючи мене й у звичному місці.

Все, що вони роблять зі мною, чомусь дико заводить.

− Ос-с-сь так, маленька, − до мене ззаду притискається чоловіче тіло. − Просто відчувай. Прийми те, ш-ш-що тобі це подобається. Прийми с-с-свої бажання.

Це Шоа-дар. Це він так впевнено і наполегливо готує моє тіло до того, чого вони обидва хочуть. До подвійного володіння.