Читати книгу - "Начаклую кохання. Недорого!, Олеся Глазунова"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
Розділ 9. Нервова робота у фамільярів
– Фамільяри – мої помічники. Майже кожна відьма їх має, а в мене їх аж два. Один мені дістався від прабабці, як я й розповідала, а другий до мене прибився, що не змогла від нього відбитися і тепер маю цілих двійко помічників.
– Ну, твоя секретарка Юля – твій фамільяр? А другий хто? – запитала котрась із дівчат.
– Та ні, фамільяр це – тварина, – відповіла дівчина у костюмі дияволиці. От точно вона щось знає.
– Секретарка Юля – ще та тварина! – мовила дівчина у костюмі сови.
– Перший мій фамільяр – мій кіт Максиміліан ХIV. Аристократичний кіт, який жив при дворі самої маркізи де Помпадур. Наглюча нявкуча мармизка. Його повне ім’я Максиміліан чотирнадцята.
– Ти мала на увазі «чотирнадцятий» – зауважив хтось із присутніх.
– Ні, саме чотирнадцята, бо його повне ім’я звучить – МАркіз Кіт СИмпатичний Майже Ідеальної Лохматості Істинний Аристократ Невибагливий, а чотирнадцяТА то я. Я в нього чотирнадцята відьма-господиня.
– Нічого собі хтось з іменем заморочився! – бовкнув офіціант, який вже вважався частиною нашої компанії.
– А хіба у відьом не чорний кіт має бути?
– Так, у відьми має бути чорний, як ніч, кіт. Максиміліан дістався мені від прабабці чорним, мов вуглик. Тільки одні очистка жовтим світилися. Легко губився темної ночі.
Просто я ж у нього чотирнадцята. Він і так немолодий кіт, а я, як каже Максиміліан, надто еммм... свавільна, непослідовна, непередбачувана. Ось і посивів, бідолашний. Ну, тріпала я його нервову котячу систему періодично, тому й посивів смужками. Нервова робота у фамільярів, що не кажіть.
Але люблю його, наглюку. Буває, що прийду з роботи втомлена, мов пес, а він до мене вийде, лащиться, нявкає, усю втому, мов рукою зніме. Якби ще мене з себе не виводив своїми сюрпризами. Бо, часом, принесе мені мишку у подарунок, а я верещу, мов навіжена.
– Ну, перший твій фамільяр – кіт Максиміліан ХIV. Я, навіть, повірити можу, бо він точно знає, до кого із гостей лащитися треба, а кому у взуття надзюрити. А як за вушком його почухаєш, то й сама на сьоме небо злітаєш. Але ж хто другий фамільяр, якщо не Юля-секретарка? В тебе ж більше тваринок вдома немає.
– А другий фамільяр в мене на роботі. А що? Зручно! Бо вони бувало, часом, як зведуться разом, то потім після них квартиру тиждень потрібно приводити до ладу. То ви бачили мого другого фамільяра не раз.
– Собака?
– Щур?
– Таки секретарка?
– Тарган? – висунув і свою версію офіціант.
Як думаєте, хто другий фамільяр Елі?
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Начаклую кохання. Недорого!, Олеся Глазунова», після закриття браузера.