Читати книгу - "Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
— Так.
— Батьку, та я пристрелив би цього щипача, ледве він поліз би до кишені!
— Та чорта з два, — сказав було де Спейн, але Престон жестом змусив його замовкнути.
— Усе гаразд. Едмунде, лише кілька питань, перш ніж я повернуся до гостей. Питання перше: чи зможеш ти сфабрикувати доказ, щоби відправити винного за ґрати?
— Якщо б…
— Так чи ні?
— Я… ні.
— Зможеш вистрілити озброєним бандитам у спину, знаючи, що на суді їх можуть відмазати і вони вийдуть на волю?
— Я…
— Так чи ні, Едмунде.
— Ні.
— Зможеш вибити з обвинуваченого зізнання, якщо знаєш, що він винен?
— Ні.
— Зможеш підігнати докази на місці злочину під версію прокурора?
— Ні.
Престон зітхнув.
— Що ж, тоді, заради Всевишнього, не ломися на посаду, де тобі доведеться все це робити. Бог обдарував тебе хорошими мізками, користайся ними.
Ед глянув на свою форму.
— То я і хочу скористатися для розслідування злочинів.
— Вийде з тебе детектив чи ні, — усміхнувся Престон, — але завзятості, якої так бракувало Томасу, тобі не позичати. Не просто так ти став героєм війни.
Задзвонив телефон; де Спейн взяв слухавку. Еду пригадали заміновані японські окопи — і він не зміг подивитися Престону в очі.
— Лейтенант Фрілінґ з відділку, — промовив де Спейн, — каже, що в’язниця вже під зав’язку. А раніше ввечері підстрелили двох патрульних. Двоє підозрюваних заарештовані, четверо ще на свободі. Просив тебе приїхати раніше.
Ед обернувся до батька, але Престон вже був у коридорі, жартував з мером Боуроном, у якого на голові красувався різдвяний капелюх із вухами, як у Мучі Мауса.
Розділ 3
До дошки на стіні було прикріплено газетні вирізки: «У перестрілці поранено борця з наркоторгівцями», «Під час антинаркотичного рейду в актора Мітчема знайшли марихуану». На столі в рамочках стояли статті з «Цілком таємно»: «Коли до справи береться Відділ боротьби із наркотиками, ділерам непереливки»; «Актори стверджують: своєю достовірністю серіал «Жетон честі» зобов’язаний технічному консультантові». Статтю про «Жетон честі» супроводжувала фотографія: Джек Вінсеннс з головним героєм — Бреттом Чейзом. Але під фото ані слівця про брудні подробиці особистого життя Чейза, які є в досьє редактора, — він педофіл, якого тричі судили за розбещення хлопчиків, але щоразу справу припиняли.
Джек Вінсеннс роззирнувся довкола. Відділ для боротьби з наркотиками спорожнів, затих — світло горіло тільки в його кімнатці. За десять хвилин до опівночі; він обіцяв Дадлі Сміту набрати за нього звіт про організовану злочинність для Аналітичного відділу, а Фрілінґові організувати випивку для вечірки у відділку. Сід Хадженс із «Цілком таємно» мав привезти ром, але щось не зателефонував. З Дадлі вони домовилися по-товариськи: Джек друкує зі швидкістю сто знаків на хвилину, так що йому нескладно виручити товариша; а Дадлі, зі свого боку, організує йому завтра обід у «Тихому океані» з Еллісом Лоу. Зайва копійчина Джеку зараз не завадить, як і зв’язки в офісі окружного прокурора. Він закурив і почав читати.
Але рапорт виявився не такий простий — на одинадцяти сторінках, зі словесними вивертами, цілком у дусі Дадлі. Головна тема: настрої у бандитських колах Лос-Анджелеса після того, як за ґратами опинився Мікі Коен. Джек трохи відредагував звіт і почав його набирати.
Коен перебував у федеральній в’язниці на острові Мак-Ніл. Ухилення від сплати податків — від трьох до семи. Дейві Ґолдман, його підскарбій — там же, також від трьох до семи, звинувачення за шістьма пунктами в податковому шахрайстві. Сміт пророкував можливі розборки між улюбленцями Коена — Морісом Яґєлкою та Джеком «Вишибалою» Вейленом. Враховуючи те, що ватажка місцевої мафії Джека Драґну депортовано, саме комусь із цих двох належало перехопити контроль над лихварством, проституцією, букмекерством та рекетом. Сміт стверджував, що за Яґєлкою особливого нагляду не треба, мовляв, організатор із нього нікудишніий; а Джон Стомпанато та Ейб Тайтелбаум, ключові «бики» Коена, встали на чесний шлях. А Лі Вакс, кілер, який працював на Коена, взяявся за релігійне шахраювання — торгує якимись патентованими пігулками, які нібито гарантують якісь містичні переживання.
Джек продовжував набирати. Щодо Джонні Стомпа та Кікі Тайтелбаума він налажав: цих хлопців ніщо вже не виправить. Він заправив свіжий аркуш.
Наступна тема: зірвана угода Коена і Драґни у лютому 1950-го — вкрали більше одинадцяти кілограмів героїну і, ймовірно, сто п’ятдесят штук баксів вкрадено. До Джека дійшли чутки: колишній коп на ім’я Базз Мікс викрав товар і чкурнув;
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Секрети Лос-Анджелеса, Джеймс Еллрой», після закриття браузера.