Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора, Ольга Обська 📚 - Українською

Читати книгу - "Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора, Ольга Обська"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора" автора Ольга Обська. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💙 Любовне фентезі. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 89 90 91 ... 140
Перейти на сторінку:
Розділ 50. Позитивна якість

 

Тереса палко обурювалася. Дивилася на Джозефа палаючими очима і сварила: як насмілився? Хотів він сам знати відповідь на це питання. Чому маленька настирлива староста так вабить його, що він втратив контроль? Це зовсім не схоже на Джозефа. Він уміє тримати себе в руках. Він урівноважений та холоднокровний. Але дівчисько викликає у нього незрозумілу реакцію. Її рука на його стегні — це було вище його сил. Йому так непереборно захотілося втілити в життя одне зі своїх видінь, що він одразу ж і втілив.

Тереса продовжувала красномовно обурюватися. І він продовжував бути з нею цілком згоден, але найпідозріліше — не відчував жодного каяття з приводу скоєного. Поцілунок подарував вкрай гостре задоволення. Яке каяття? Джозефа мучило єдине бажання — йому хотілося продовження.

Дідько! Може, дівчисько має рацію? Може, на ньому справді приворот? Приворот на Тересу. А на кого ще? Вона ж єдина, хто сидить у його голові день і ніч. Адже вона зачепила його одразу, з першої зустрічі. З яким натиском дівчина увірвалася в його ранок! Йому сподобалося геть усе — навіть чайник у її руках. В ній підвищена концентрація розуму та темпераменту — Джозефа таке заводить. Його збуджує навіть її уїдливість та настирливість.

Приворот? Ні, тут все ж таки щось інше. Тереса точно не з тих дівчат, хто полюватиме на чоловіка з гаслом: для досягнення мети всі засоби згодяться. Мисливиці поводяться зовсім інакше — солодко співають і ніжно стелять. А цей дрібний монстр тільки тим і займався, що доводив Джозефа до сказу. Мета мисливиці — причарувати, але навіщо це Тересі? Адже в неї вже є майже наречений.

Краще б Джозеф про нього не згадував. Думка, що Гоцький ось-ось заручиться з Тересою, неймовірно дратувала. Заручиться і отримає на неї всі права. У голові не хотіло вкладатися, що ЙОГО дрібна розумна староста стане чиєюсь там нареченою.

— От саме про вашого нареченого я й хотів поговорити, — заявив Джозеф. — Він вам зовсім не підходить.

Дівча, певна річ, обурилося. Її зелені очі і без того виблискували, а тут і взагалі у них сплеснулося рідке гаряче полум'я. Вона, звичайно, не здогадувалася, якою принадно вродливою зробили її його поцілунки. Рум'янець палив її щоки, і волосся було спокусливо скуйовджене.

Джозеф не втримався — почав поправляти пасма. Одне за одним. Дівча гнівно видихало щоразу, коли він заправляв їй чергову порцію волосся за вухо. При цьому вона не намагалася відсунутись і лише сердито поцікавилася:

— Чому ж не підходить?!

— Вам потрібен зовсім не такий наречений, — наполягав Джозеф. — Вам потрібен геть інший.

— Який, наприклад? — уїдливо поцікавилася вона, намагаючись збити з пантелику.

— Такий, наприклад…

Ну і кого ж навести як приклад? Знала дрібна провокаторка, як поставити запитання. Джозеф у думках перебирав варіанти. Який чоловік виглядав би гідно поруч із Тересою? Який би підійшов її за темпераментом? Та ніякий! Жоден кандидат Джозефу не подобався. Категорично!

— …як я! — закінчив він фразу не менш уїдливо, ніж дівчина поставила запитання.

— Як ви? — вона подивилася спантеличено.

А чому дівчина дивується? Принаймні він запропонував кращий варіант за Гоцького. Але вона все одно виглядала розлюченою, а Джозефа вже несло далі.

— Як я, — безапеляційно підтвердив він і, щоб не втрачати ініціативи, продовжив у тому ж нахабному тоні: — Після того, що сьогодні сталося, я взагалі зобов'язаний зробити вам пропозицію!

Сперечатиметься? Де її бездоганна логіка? Майже роздягнений Джозеф, який п'ять хвилин тому з захопленням цілував її, має набагато більше прав робити їй пропозицію, ніж Гоцький.

Ні, сперечатися вона не стала. Розгубленість залишила її, ніби щойно їй все було незрозуміло, а тепер, навпаки, все стало ясно.

— Знову декламуєте репліки зі спектаклю? — з розумінням кивнула вона. — А я так поки що й не мала можливості потрапити на прем'єру.

І тут Джозеф згадав, що вже одного разу вимовляв схожу фразу. А потім оговтався, і довелося виплутуватися з ситуації не надто витонченим чином. А дівчисько, виходить, все пам'ятає?

— Дьєре Джозефе, я тут подумала… Скажіть, а у вас раніше бувало таке, щоб у стресовій ситуації ви почали декламувати?

Запитувала це Тереса з вкрай серйозним виглядом, як лікар у хворого.

Вона присунулася ближче і з азартом почала говорити:

— А я знаю, в чому справа. Це пристріт! Це він так діє на вас.

Настала черга Джозефа дивуватися.

— Хіба бувають прокляття, які спонукають декламувати репліки зі спектаклів?

— Не знаю. Але бувають же пристріти, що викликають напади гикавки або безпричинного сміху, отже, можуть бути й такі, що викликають напади декламування. Дивіться, ви ж самі сказали, що можливо це пристріт на кар'єру. А уявіть, як можна зіпсувати кар'єру будь-якому чудовому професору, якщо прокляття спонукатиме його виголошувати неочікувані фрази в несподіваних ситуаціях? "Повинен зробити вам пропозицію" — це ще досить невинний варіант, — запевнила Тереса. — А ось, наприклад, йде педрада, обговорюються проблеми порядку денного, успішність там, дисципліну, а ви: "Бути чи не бути? Ось у чому питання!"

Тереса вимовила фразу зі спектаклю, що торік наробив багато шуму, з таким пафосом, що у Джозефа описана нею ситуація просто таки постала перед очима. Педрада. Керівництво академії обговорює поточні питання. І тут він піднімається з-за столу і, шалено жестикулюючи, запитує про сенс життя.

— Мабуть, якесь розумне зерно у ваших словах є, — погодився Джозеф.

Що ж змусило його двічі повторити ту саму фразу?

— Думаю, є сенс продовжити спроби зняття пристріту, — зробив він висновок. — Ідіть за новою порцією холодної води, — наказав їй, відчуваючи приплив енергії.

Думка про те, що вони знову все повторять, приємно розбурхувала.

— Ні, дьєре Джозефе, гадаю, не варто, — остудила його запал Тереса. — Нам не вдасться повторити той ранок. Немає елемента несподіванки, тож емоції не ті. І я вже не кажу про те кричуще, чим усе закінчилося. Врахуйте, я заплющила очі на те, що сталося, лише тому, що вважаю вас постраждалим і вразливим через пристріт.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 89 90 91 ... 140
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора, Ольга Обська», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Бездоганна наречена, або Страшний сон проректора, Ольга Обська"