Книги Українською Мовою » 💙 Сучасний любовний роман » Флеш Рояль, Тала Тоцка 📚 - Українською

Читати книгу - "Флеш Рояль, Тала Тоцка"

319
0
28.10.23
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Флеш Рояль" автора Тала Тоцка. Жанр книги: 💙 Сучасний любовний роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 90 91 92 ... 117
Перейти на сторінку:

Дінка наявно почула скрегіт зубів, що пролунав — не може бути! — відразу з двох сторін. Праворуч виринув Тимур і нахабно сів за покерний стіл, розвернувшись до гравців. Максим продовжував височити за їхніми спинами. Дінці стало смішно.

— «Виткалось над озером полум’я зорі. А в бору видзвонисто плачуть глухарі. Десь голосить вивільга в схованці—дуплі», — Олександр зробив паузу і подивився на неї, вичікуючи.

— «Лиш мені не плачеться — не беруть жалі»*, — закінчила за нього Дінка, розкладаючи карти.

— А ти пам'ятаєш, що там далі? — він раптом хитро глянув на неї. — «Зацілую допьяну і зімну, як цвіт...»

— Ну, це ж Єсенін, у нього все так, — Дінка знову згребла виграш. Ось і добре, а то тільки що три роздачі поспіль виплачувала. Довго вони мучать другу тисячу. — Мені його «Скандаліст» більше подобається.

— Вадим, а я не вірив, що десь залишилися дівчата, які люблять поезію, — в очах Олександра стрибали смішинки, але було ще щось, що зовсім заворожувало Дінку.

— Я і не люблю, — зізналася вона. — Це мама любить, я підгледіла у неї в збірнику.

— А що ти там ще підгледіла, душа моя?

Дінка замислилась. Мабуть, цей вірш подобався їй найбільше.

— «Мело, мело по всій землі, імла кипіла. Горіла свічка на столі, всю ніч горіла....»**

— Все, — Олександр ляснув себе по коліну і дістав наступну тисячу. Ну нарешті. — Я закохався в неї, Вадим. Добре, якщо не поезія, то що? Живопис?

— Далі, — не замислюючись, відповіла Дінка.

— «Сон, навіяний польотом бджоли»? — саркастично глянув на неї Вадим, Олександр розчаровано хмикнув. Атож, репродукцію цієї картини друкували мало не на туалетному папері.

— «Ринок рабів і невидимий бюст Вольтера», — здивовано похитала головою Дінка.

— І де там Вольтер? — уважно примружився Олександр.

— Так посередині прямо, де монахині. Я довго не могла розгледіти, — зізналася вона, — а коли вже йшла, обернулася і відразу побачила.

— Де побачила? — уточнив Вадим.

— На виставці.

— Вона на виставки ходить, — простогнав Олександр. — Вирішено, друже мій, я одружуюсь.

— Ти ж одружений, — нагадав йому Вадим.

— Пам'ятаю я, пам'ятаю, — відмахнувся Олександр. Так, обручку на правій руці Дінка побачила відразу. — Але дозволь мені хоча б помріяти.

Дінка сама дивувалася, як так виходило. Вона спочатку давала йому виграти, а потім за пару роздач забирала все начисто, і чоловік знову міняв гроші.

— Тобі подобається наша гра? — неголосно говорив їй Олександр, заглядаючи в очі. І Дінка несподівано відзначала, як від його оксамитового голосу по тілу біжать мурашки. Приголомшливо сексуальний голос у цього красивого чоловіка! — Я весь час програю, і навіть не помічаю цього. Бачиш, як у нас все йде? Як хороший секс, неспішний і неквапливий. Ти любиш такий?

Неспішний і неквапливий? Швидше той, що зносить все на своєму шляху, як цунамі, той, що накриває з головою і залишає від розуму жалюгідні уламки, але вона знала лише одного чоловіка, з яким таке було б можливо, і зараз він невідривно стежив за грою.

— Ви хочете, щоб мене звільнили? — знову посміхнулася Дінка, стримуючи тремтіння в пальцях і сама собі дивуючись, вона бачила, як перекосило Доміна і була за це дуже вдячна Олександру. Праворуч взагалі лунало грізне утробне гарчання, чи цього ніхто крім неї не чує?

Їй дуже подобалася їхня гра, і сам чоловік однозначно подобався. Вперше за весь цей час Діна дивилася на чоловіка і не порівнювала його з Максимом. І він її... хвилював.

 — А море ці синії очі в безодню відносить, відносить і не вертає, — наспівував собі під ніс Олександр і дивився на Діну, а їй було затишно під цим поглядом, тим більше, коли по верхах металися блискавки. Та які там блискавки, справжній перехресний вогонь.

—Ти поверни мені  дощі і радощі, ти поверни мені щасливі сни,*** — продовжував наспівувати і заворожуюче дивитися Олександр, програючи третю тисячу і навіть не здогадуючись про ті жахливі воронки від прицільних ударів снарядів, які диміли навколо карткового столу.

*С.Єсенін, вільний переклад І.Степанченко

**"Зимова ніч" Б.Пастернак, вльний переклад П.Голубкова

***"Очі на піску" Ю.Рибчинський, І.Поклад

Шановні читачі!

Відлунали новорічні свята, і напередодні найчарівнішого свята, Різдва Христового, я і ще п'ятеро авторів, приготували всім читачам Букнету подарунок, святкову серію Різдвяні байки. Завтра в 9.00 ранку зустрічайте! Підпишіться на мою сторінку, вам прийде повідомлення, в мене в анотації буде перехід до нашої серії. Не пропустіть)))

 

1 ... 90 91 92 ... 117
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Флеш Рояль, Тала Тоцка», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Флеш Рояль, Тала Тоцка"