Книги Українською Мовою » 💛 Публіцистика » Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський 📚 - Українською

Читати книгу - "Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський"

354
0
26.04.22
В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський" автора Бруно Шульц. Жанр книги: 💛 Публіцистика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 90 91 92 ... 98
Перейти на сторінку:
під час перебування в Угорщині.

378

«Польмін» («Polmin») — державна фабрика мінеральних мастил, нафтопереробне підприємство неподалік Дрогобича.

379

Йдеться про організовану у Дрогобичі авторську зустріч з Емілем Зеґадловичем. (Див. примітку 17 у листах Шульца до Романи Гальперн (у електронній версії — прим. 275)).

380

Юліуш Віт (справжнє прізвище Вітковер, 1902—1942) — польський поет, пов'язаний із краківськими авангардистами, вбитий гітлерівцями у Львові. Шульц написав рецензію на збірку віршів Віта Лампи (Lampy) (Новий поет [Nowy poeta], «Sygnały» 1936, № 23).

381

Марек Гольцман, котрий також носив прізвище Зінґер (1919—1982) — фотограф, автор репродукцій малюнків Шульца, вміщених, зокрема, в Регіонах великої єресі Єжи Фіцовського (видання 1967), Другої осені Бруно Шульца (1973) та в першому виданні Книги листів. Перед початком німецько-радянської війни в 1941 році був директором бібліотеки в Бориславі.

382

Пані Анна — Анна Плоцкер (див. біографію у примітках до листів Шульца до неї (у електронній версії — прим. 394)).

383

Тадеуш Войцеховський (1902—1982) — польський маляр, художник-вітражист, архітектор, член львівської групи художників «Артес». Познайомився із Шульцом у 1930-х роках завдяки Єжи Янішу. Знайомство відновилося шляхом листування в 1940 році, коли Войцеховський став викладачем у художній школі у Львові. В 1942 році він перебрався до Кракова, де виконував численні вітражі, в тому числі для Вавельського кафедрального собору.

Два листи Шульца до Войцеховського зберігаються в колекції Музею літератури у Варшаві.

384

Якуб Вайсман (бл. 1914—1942) — друзі називали його Куба або Марек, піаніст, випускник Вищої музичної школи у Львові, котрого тоді вважали найвидатнішою мистецькою індивідуальністю свого покоління. Окрім музичних талантів, відзначався неабияким розумом і вродою. В 1942 році український поліцай вивів його з дому під приводом набору євреїв на роботи. Попри втручання друзів, піаніста не вдалося врятувати.

385

Єжи Яніш — див. примітку 1 до листів до Рудольфа Отенбрайта (у електронній версії — прим. 103).

386

Войцеховський двічі виїжджав напередодні війни до Франції: в 1936 році — на стипендію, в 1937 році — як інженер-архітектор, супроводжувач групи студентів.

387

Колишня Художньо-промислова школа у Львові була перейменована совєтськими властями в Інститут пластичного мистецтва, де і працював Войцеховський.

388

Марек — Якуб Вайсман (див. примітку 1 (у електронній версії — прим. 384)).

389

Виїзд Войцеховського до Москви так і не відбувся.

390

Войцеховський разом з архітектором Каролем Коцімським узяв участь у конкурсі на модернізацію історичної пам'ятки — театру Скарбека (тепер Національний академічний український драматичний театр ім. Марії Заньковецької), здобувши найвищу з-поміж визначених нагороду — другу.

391

Войцеховський виставляв у 1930-х роках у Львові, в рамках діяльності групи «Артес», проекти базиліки, церковних меблів, поліхромії інтер'єрів, виконані під впливом подорожі до Італії та відвідин пам'яток Равенни.

392

Зюна Г. — Ізабелла Герман (Чермакова) — див. примітку 94 в листах до Романи Гальперн (у електронній версії — прим. 352).

393

Вулицю Флоріянську, де мешкав Шульц, перейменували на вулицю Сєдова.

394

Анна Плоцкер (1915—1941) — остання «партнерка істотних діалогів» і, мабуть, остання — хронологічно — жінка, до котрої Шульц був небайдужий. Народилася 15 квітня 1915 року, малярка, дочка відомого лікаря, професора Леона Плоцкера. Закінчила студії в Академії красних мистецтв у Варшаві, де познайомилася зі своїм нареченим Мареком Цвіліхом, також малярем, котрий перервав навчання в Краківській академії внаслідок конфлікту, зумовленого чинним тоді принципом numerus clausus [обмеженням кількості євреїв під час прийому на роботу чи навчання — прим. пер.], а відтак продовжив студії та отримав диплом у Варшаві. Свого нареченого Анна відвідала ще до війни під час літніх канікул 1938 року в його будиночку в Бориславі. В 1939 році вона пережила облогу Варшави й після короткого перебування там у 1940 році потай перебралася через кордон до Борислава, до нареченого, з котрим, маючи намір втекти до Варшави, про людське око вони легалізували свої стосунки. Її наречений, котрого друзі звали Мацьком, у 1940—1941 роках був учителем малювання в бориславській гімназії, Анна також давала уроки. В середовищі заприязнених митців і молодих адептів мистецтва — Юліус Віт, Артур Жечиця, Мар'ян Яхимович, Марек Гольцман тощо (див.: М. Jachimowicz, Borysław — zagłębie kulturalne, «Twórczość» 1958, № 4) — бував також Шульц; там тривали суперечки про мистецтво, поезію, прозу й малярство. Анна разом із нареченим і всією його родиною була вбита українською поліцією, яка діяла за дорученням своїх німецьких зверхників. Це масове вбивство сталося 27 листопада 1941 року в лісі біля Трускавця.

Листи Шульца до неї врятував Мар'ян Яхимович, знайшовши їх у 1942 році в покинутому бориславському помешканні Марека Цвіліха. Через шість років потому він надав мені доступ до них, а в 1992 році подарував Музеєві літератури у Варшаві.

395

Мар'ян Яхимович (див. біографію у примітках до листів Шульца до нього (у електронній версії — прим. 375)) працював тоді з Мареком Гольцманом у бібліотеці в Бориславі та приятелював з Анною Плоцкер і її нареченим Мареком Цвіліхом.

396

Северин Ґотліб — юрист, покровитель мистецтв, автор творів про малярство та рецензій на виставку. Убитий гітлерівцями в 1941 році у Львові.

397

Див. примітку 3 в листах до Стефана Шумана (у електронній версії — прим. 22).

398

Нотатки Мальте Ааурідса Бріґґе (Die Aufzeichnungen des Malte Laurids Brigge, 1910) — роман Райнера Марії Рільке.

399

Дебора Фоґель — див. вступну нотатку у примітках до її листів до Шульца (у електронній версії — прим. 451) і Вступ до «Книги листів».

400

Герш (Генрик) Вебер (1904—1942) — маляр-новатор, теоретик мистецтва, поет. У 1939—1941 роках брав активну участь у роботі львівської Спілки письменників і Спілки художників. Коли гітлерівці увійшли до Львова, переховувався у друзів, потім утік до Ряшева, де був убитий разом з усіма євреями того міста.

401

В 1940 році Шульц двічі переніс операцію видалення каменів з нирок.

402

То була перша річниця 17 вересня 1939 року — дня агресії СРСР проти Польщі, який відзначали як свято. Шульц отримував принагідні замовлення від місцевих властей на оформлювальні роботи.

403

Марек Цвіліх, котрий також носив батькове прізвище Флейшер (1912—1941) — наречений Анни Плоцкер, маляр-уніст.

404

Артур Жечиця, справжнє прізвище Буксбаум (1910—1942) — поет із кола Чеховича, схоплений гітлерівцями під час спроби втечі через угорський кордон і вбитий у Дрогобичі.

1 ... 90 91 92 ... 98
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Книга листів. Уклав і підготував до друку Єжи Фіцовський"