Книги Українською Мовою » 💙 Жіночий роман » Не чужі, Аріна Вільде 📚 - Українською

Читати книгу - "Не чужі, Аріна Вільде"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Не чужі" автора Аріна Вільде. Жанр книги: 💙 Жіночий роман. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 90 91 92 ... 97
Перейти на сторінку:
Глава 47. Давид

Я щосили вдарив стіну кулаком. Біль трохи допоміг протверезіти, але ані краплі не допоміг впоратися з тим, що відбувалося на душі.

Дивлюся на двері, за якими сховалася Лера і придушую бажання кинутися за нею. Нехай заспокоїться. Нам обом це потрібно. А потім сісти й обговорити цю бісову ситуацію.

А поки… поки потрібно розібратися з Альоною. Якщо я правильно зрозумів, вона прийшла до нас з Лерою додому і наплела справжню маячню. Або ж це розум Лери так все пперекрутив?

Зраджую я їй  бачте! Та у мене така ахінея в житті розвернулася, що спати ніколи, не те що танцювати з бубном навколо інших дівчат. Братові, Дані, зовсім погано і прогнози лікарів невтішні. Малолітня заноза в дупі залетіла і відмовляється говорити від кого. Мати на заспокійливих вже кілька тижнів. З тієї самої пори, як дізналася про хворобу брата. А Лера… Чорт би побрав цю дівчину!

Беру в руки телефон, але замість того, щоб Альоні телефонувати – пишу повідомлення Лері.

«Не нароби дурниць. Я вранці приїду і все обговоримо. Я не зраджував тобі, дурненька. Вибач за різкість, але мене накрило».

Відправляю й одразу чую десь поряд вібрацію мобільного. Сумочка Лери на підлозі біля входу. Вона телефон свій забула. Дідько.

Гаразд. Розберемося.

Знаходжу в списку контактів Альону. Злюся чомусь найбільше на неї. Якщо виявиться, що й насправді приходила до Лери – придушу лярву. Якого біса вона лізе в мою родину? Я їй ясно зрозуміти дав, що нічого у нас не буде, ми домовилися друзями залишитися і навіть, здається, були ними.

Я їй про Ольгу розповів, поради просив. Клініку щоб і лікаря хорошого порадила. Вона ж медпрацівник, шарить в таких справах, а вона…

- Та-а-ак, - протягнув мелодійний голос Альони на тому кінці проводу.

- Якого біса ти моїй дружині наговорила? – я все ще не відійшов після розмови з Лерою, тому виходить грубіше, ніж я планував. – З яких пір я зробив тебе своєю коханкою? І звідки в мене вагітна подружка, не поясниш мені?

- Я… ем-м, ти про що? – налякана моїм тоном пищить вона.

- Не роби з себе дурепу.

- Давиде, ти чого? Я просто тебе шукала, ти ж просив мене порадити клініку. Тебе не було на роботі, телефон був вимкнений і я пішла додому. Хіба моя провина, що твоя дружина все перекрутила і навигадувала собі щось? – трохи істерично питає мене.

- Ще раз запитую: ти казала їй, що ми з тобою спимо чи ні? – підвищую голос я.

- Ні… ну, вона запитала, чи були у нас з тобою якість стосунки. Адже вона бачила нас тоді в під'їзді, навіть дурепа б зрозуміла, навіщо ми до тебе підіймалися. Я сказала, що в минулому ми й насправді були коханцями. Вибач, Давиде, не знаю, що на мене найшло.

- Чому я тобі не вірю, а? 

- Давид…

- Коротше, - перебиваю її, слухати виправдання бажання немає, - мене не буде кілька днів, або ти напишеш за власним, або я посприяю тому, щоб тебе звільнили. Тому що разом працювати ми не будемо.

- Ти з глузду з'їхав? – істерично закричала вона в слухавку. – Ти невдячний покидьок! Коли потрібно було я завжди поряд знаходилася, два бісових роки ти мною користувався, а зараз звинувачуєш чорт знає у чому, та ще й погрожуєш?

- Я все сказав. Тобі не варто було лізти в моє життя. Я тебе по-дружньому про допомогу попросив, а ти загидила все. Ти ж бабою нормальною була завжди, Альон, що ж ти витворяєш-то?

Вона гірко розсміялася.

- Я б подивилася на тебе, Давид, якби ти стільки часу кохав людину, думав, що у вас є майбутнє, а потім в одну мить все зруйнувалося. Та я тиждень проревіла після того, як від чоловіків дізналася, що ти одружився!

- Я тобі одразу сказав, що у нас нічого більшого, ніж просто секс не буде, - жорстко відрізаю я. Від цих закоханих баб одні проблеми. – Сподіваюся, ти все зрозуміла. Прощавай.

Скидаю виклик та притуляюся спиною до шафи. Лера весь день напевно ревіла. Але небезпека минула, Смоленський вийшов з води сухим,  а мені що робити? Мені теж взагалі-то погано, але кому це цікаво? Смоленський напевно зателефонує скоро з погрозами стерти мене в порошок за те, що посмів його дочку образити. Або відправить когось з людей своїх урок мені надати. Але зараз мені точно втрачати нема чого. Нехай хоч живцем закапають, а слухняно йти в нього на поводу не стану.

Згадую про пляшку віскі, що залишилася в кухні. Вирішую випити.

У квартирі занадто тихо без Лери. Якось не так. Відчуваю провину за свої слова. Пішло все до біса!

Відкручую кришку та п’ю прямо з горла. От тепер значно краще.

Я заснув прямо на підлозі в кухні. Забув відкрити вікно коли курив, тому навколо туман з диму. Дихати немає чим. З напівдрімоти вирвав звук вхідного дзвінка. На силу продрав очі. Час ночі. Лера телефонує, чи що?

А, ні. Смоленський.

Я вже приготувався слухати про те, який я покидьок і що зроблять зі мною та всією моєю сім’єю, як замість цього пролунало зовсім інше.

- Давид, Лера з тобою? Скажи, що з тобою, - схвильований голос її батька змусив мене підібратися та випростатися.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 90 91 92 ... 97
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Не чужі, Аріна Вільде», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Не чужі, Аріна Вільде"