Книги Українською Мовою » 💛 Любовні романи » Їхня кохана лялька, Алекса Адлер 📚 - Українською

Читати книгу - "Їхня кохана лялька, Алекса Адлер"

В нашій бібліотеці можна безкоштовно в повній версії читати книгу онлайн українською мовою "Їхня кохана лялька" автора Алекса Адлер. Жанр книги: 💛 Любовні романи / 💛 Любовна фантастика. Наш веб сайт ReadUkrainianBooks.com дає можливість читати повні версії улюблених книг на Вашому гаджеті (IPhone, Android) або комп’ютері абсолютно безкоштовно, без реєстрації та СМС. Також маєте можливість завантажити книги на свій гаджет у форматі PDF, EPUB, FB2. Файли електронних книг - це цифрові файли, які призначені для перегляду на спеціальних пристроях, що відомі як читальні пристрої для електронних книг.

Шрифт:

-
+

Інтервал:

-
+

Добавити в закладку:

Добавити
1 ... 90 91 92 ... 140
Перейти на сторінку:
25.2

Але замість того, щоб штовхнутися в мене, Са-ард несподівано розводить мої сідниці. І я раптом відчуваю, як між ними знову капає тепла олія. І знову чоловічі пальці розмазують це тепло по впадинці, підбираючись до тугого кілечка, яке незайманим більше язик не повернеться назвати. Знову я відчуваю наполегливе вторгнення. Одного пальця, двох...трьох? Вони плавно ковзають, все більше розтягуючи мене, опалюючи шкіру іскрами порочного задоволення.

− Розслабс-с-ся, маленька, − торкається моєї шиї гаряче дихання Шоа-дара.

До мене ззаду притискається його велике гнучке тіло, розпластавши по грудях Са-арда. Пальці зникають, залишаючи мене з несподіваним почуттям розчарування та порожнечі.

Чорт. Мені реально подобалася ця сороміцька і заборонена, як я раніше думала, ласка.

А наступної миті приходить… відчуття. Дещо тверде та значно більших розмірів, ніж пальці, натискає на анус, невблаганно проникаючи всередину. Сантиметр за сантиметром, приголомшуючи нестерпною наповненістю та розтягнутістю. Попри те, що мене ніби як готували, це вторгнення все одно відчувається дещо болісним і занурює мене в легкий шок, змушуючи злякано хапонути ротом повітря і смикнутися геть. М'язи рефлекторно стискаються, намагаючись виштовхнути те, що приносить мені такий дискомфорт. Через що стає ще болючіше.

Шоа-дар низько зашипівши, зупиняється. Цілує мою шию, гладить плечі, шепоче щось ласкаве і заспокійливе про те, яка я красива, гарна дівчинка, і як сильно вони хочуть не тільки взяти мене, але й принести задоволення.

− Не затискайся, − лизнувши мою нижню губу, мурчить Са-ард. Навіть не думаючи відпускати мене, продовжуючи тримати мій погляд. – Розслабс-с-ся, Ж-шеня. Просто довірся і прийми нас. А ми подбаємо, щоб тобі теж було дуже добре. Обіцяю.

Навіть якщо він мене зараз читає, мені байдуже. Я надто дезорієнтована, надто приголомшена своїми відчуттями.

Але все ж таки мені вдається вловити зміст його слів.

Довіритися та прийняти?

Я… я спробую. Часто дихаючи, я сама тягнуся губами до Са-арда. Безмовно благаючи про поцілунок. Він моє прохання зчитує легко і вже наступної секунди знову пестить мої губи своїми. Ніжно прикушує, гладить язиком, ковзає ним усередині, лоскоче чутливі куточки рота. Так солодко. Так ніжно. Немов вибачаючись за їхню напористість, за те, що мене вкотре виштовхують за межі моїх внутрішніх рамок.

Я тану в цій ніжності. Зі стогоном віддаюся цьому поцілунку, поступово знову повністю розслабляючись. Більше не стискаючись, коли чоловіча плоть плавно входить у мене на всю довжину.

Як і слід було очікувати від мого штучного тіла, варто мені припинити внутрішній опір, і воно вмить підлаштовується. М'язи розслаблюються, зникають болісні відчуття.

І коли Шоа-дар повільно подається назад, щоб штовхнутися вдруге, я лише тихо видихаю, притискаючись губами до рота Са-арда. Відчуття все ще здаються занадто незвичними, навіть забороненими. У крові плескається вогненна, перчена суміш зі збудження, густо приправленого збентеженням, і полохливого передчуття. Але я просто приймаю те, що відбувалося, як робила вже раніше. Віддаюся своїм коханцям, довіряючи їм не лише своє тіло, а й усю себе.

Задоволено промуркотівши щось, Шоа-дар починає штовхатися більш вимогливо, без засторог, прискорюючи темп. І я несподівано ловлю себе на тому, що і такий вид сексу приносить мені задоволення.

Я реально все сильніше збуджуюсь. І навіть починаю відчувати наближення нового оргазму. Дивного, незвичного, але це точно він.

Поштовхи в моїй попі стають все глибшими й сильнішими, змушуючи прогинатися в попереку і ковзати по тілу Са-арда, тертися клітором об член старшого змія.

Під віками знову танцюють іскри. Дихання виривається з грудей хрипкими стогонами. Тугий вузол унизу живота знову затягується, скручуючи всі м'язи в нестерпній потребі.

Ще трішечки. І я знову злечу. Я вже майже...

Але замість того, щоб подарувати мені таке жадане визволення, Шоа-дар раптово зупиняється. Завмирає позаду мене, хрипко дихаючи.

− А тепер, давай ось так, крохітко. Мені здається, ти вже повністю готова, − бурмоче він, трохи підводячись, не виходячи з мене. Підхопивши під живіт, мене він теж підіймає над Са-ардом.

Я встигаю помітити потемніле від пристрасті обличчя змія старшого, який тягнеться рукою до свого паху. І через мить відчуваю, як його член теж проштовхується в моє тіло, в більш звичне місце. На цей раз мене більше не шкодують. Чоловіче тіло входить відразу до кінця.

О, небеса. Це… це… так не буває. Надмірно. Тісно. Розтягнуто. Майже боляче.

Затиснута між чоловічими тілами, наповнена ними до краю, до зірок перед очима. Відчуттів так багато, що я починаю побоюватися, як би мій ляльковий мозок не закоротило від сенсорного та емоційного навантаження.

Але не встигаю я навіть перепочити та хоч якось адаптуватися, як брати починають рухатися. Синхронно та злагоджено. Коли один виходить, інший входить. З кожною секундою все далі штовхаючи мене у вир повного шаленства. Кожен поштовх, як вибух наднової у моїй свідомості. І так нескінченно. Безперервно.

Оргазм цього разу підіймається з якихось таких темних глибин мого свідомого та несвідомого, що мене це по-справжньому лякає. Мені здається, що це знищить мене. Хіба можна відчувати так надзвичайно гостро, так солодко? Хіба можна належати так надмірно повно? Хіба я зможу існувати після цього?

Мої стогони перетворюються на крики. Тіло звивається між тілами чоловіків. Насаджується, підлаштовується, підставляється.

Я божеволію.

Удар-удар. Удар-удар. Удар-удар. Як пульс у моїй крові. Як биття мого життя. Аж доки я не застигаю у невагомості, здійнявшись на вістря божевілля, ейфорії… осяяння. І падаю вниз, вибухаючи й розлітаючись на уламки, вмираючи в екстазі такої сили, яку навіть уявити не могла.

Чую, як хтось хрипко кричить і стогне… здається… це я сама. Здається, це мене трясе, викручує і вигинає між двома моїми змієхвостими коханцями. Здається, це я знову і знову згоряю в вогненних хвилях безперервного спустошливого оргазму, коли спочатку Шоа-дар глибокими сильними поштовхами досягає свого звільнення і впивається іклами в моє плече, а потім і Са-ард зривається, вбиваючись у мене з такою силою, що я здивуюсь, якщо зможу ноги докупи звести.

‍​‌‌​​‌‌‌​​‌​‌‌​‌​​​‌​‌‌‌​‌‌​​​‌‌​​‌‌​‌​‌​​​‌​‌‌‍
1 ... 90 91 92 ... 140
Перейти на сторінку:

 Увага!

Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Їхня кохана лялька, Алекса Адлер», після закриття браузера.

Коментарі та відгуки (0) до книги "Їхня кохана лялька, Алекса Адлер"