Читати книгу - ""Опальна принцеса". В пошуках Дракона, Олена Гриб"

Грас зблід:

– Так, сіре!

«Ще один сір? Чи не забагато їх у Долінеї?» – я начепила милу усмішку і повернулася до того, хто ввійшов.

– Дозвольте відрекомендуватися, леді Анно, – Елідій ріє Нордес.

«Елідій Мандрівник, що любить жіночі купальні?» – але людина в елегантному костюмі зовсім не була схожа на примару.

На монстра теж.

З іншого боку, Рік теж не привид, хоча долінейці й уникають його обговорювати.

– Точно? – злетіло з губ.

– Абсолютно, запевняю вас.

У мене виникло дивне подвійне відчуття. Я не сумнівалася, що розмовляю з сірим чудовиськом із павільйону Ньепи. Але очі запевняли: переді мною – звичайний чоловік років п’ятдесяти. Доглянутий, добре одягнений, з витонченою чорною тростиною і золотим годинником на ланцюжку, він справляв враження банкіра, який зазирнув до музею заради самоосвіти. По-моєму, я його вже десь бачила… Чи не в мій перший день у Долінеї? Тоді мені запам’ятався лише лорд Рендал, та й то тому, що він надто наполегливо вився навколо мене, однак хтозна, як може пожартувати доля.

Гаразд, це не важливо. Я вирішила вдати, наче нічому не дивуюся:

– І що заважало вам назвати своє ім’я ще на березі?

Елідій навіть бровою не повів.

– Прошу вибачення за мої нечемні манери, Анно. На своє виправдання можу зауважити, що питання про розмноження застало мене зненацька.

– Рада, що ви подолали збентеження і приєднатися до нашої пізнавальної екскурсії, сіре.

– Для вас – просто Елідій, леді.

Рік благав не наближатися до цієї людини, але Елідій, схоже, запросто керує своєю «біологією» і може допомогти хоча б порадою. Я розривалася між бажанням ставити запитання і бажанням виконати прохання.

«Одне питання. Тільки одне. Нейтральне. Я почую відповідь і знатиму, що робити», – по-моєму, це звучало розсудливо.

– І хто ж ви, Елідію ріє Нордесе? Той самий Елідій Мандрівник?

«Любитель жіночих купалень, яким мене лякали у відповідь на питання про привидів?» – але це було б занадто грубо.

Він схилився в чемному поклоні:

– Про мене ви можете прочитати у двадцять другому розділі підручника сучасної історії. Ну а з моїми синами, яким присвячено двадцять третій розділ, ви вже знайомі. З деякими, підозрюю, дуже близько.