Читати книгу - "Це наш секрет..татусь, Верефрі"

У цей момент Аорон спокійно підійшов і ввічливо сказав:

— Вибачте, це просто гормони. Вона вагітна. Йдіть куди йшли і перед цим викиньте це в смітник.

Чоловік кивнув, хитаючи головою, і швидко пішов. Аорон узяв Емі за руку й лагідно сказав:

— Досить сперечатися з кожним, хто щось зробить не так. Ти маєш берегти свої нерви.

— Але ж він… — почала Емі.

— Я знаю, і ти права, але це не твоя битва. Пішли, замовимо шоколад, — перебив її Аорон, посміхаючись.

У кав’ярні він допоміг їй сісти, узяв її руки в свої, намагаючись заспокоїти, і вже за кілька хвилин перед ними стояли дві чашки гарячого шоколаду.

— Бачиш? Життя стає кращим, коли п’єш шоколад, — сказав він, підморгуючи.

Емі нарешті розслабилася й почала сміятися.

— Можливо, ти правий. Але наступного разу я візьму тебе за свідка.

— Як скажеш, кохана, — сказав він, торкаючись кінчика її носа.

Після інциденту з чоловіком біля лавки Емі нарешті трохи заспокоїлася, насолоджуючись гарячим шоколадом у кав’ярні. Аорон сидів навпроти, спостерігаючи за тим, як її обличчя поступово розслабляється.

— Знаєш, ти така мила і смішна , коли сердита, — пожартував він, злегка нахиляючись вперед.

Емі закотила очі, але на її губах з’явилася посмішка.

— Не смійся з мене. Просто не можу терпіти таких людей, — сказала вона, роблячи ще ковток шоколаду.

— Я це зрозумів, — відповів він, посміхаючись. — Але, будь ласка, обіцяй, що не будеш вступати в такі суперечки без мене.

— Добре, обіцяю, — погодилася вона, піднімаючи руки вгору. — Але тільки тому, що ти завжди на моєму боці.

Вони провели ще кілька хвилин у кав’ярні, обговорюючи різні дрібниці: плани на вихідні, і навіть те, що вони мають купити новий плед для дивана.

— Думаю, нам час повертатися додому, — сказав Аорон, помітивши, як Емі почала злегка куняти. — Тобі потрібно відпочити.

— Гаразд, але ти ведеш, — сказала вона, віддаючи йому ключі від машини.

На зворотному шляху Емі ледь стримувала сонливість, поки Аорон акуратно керував автомобілем. Коли вони прибули додому, він допоміг їй вийти з машини, а потім взяв її за руку, обіймаючи за талію.

— Ти неймовірна, знаєш? — сказав він, коли вони піднімалися сходами.

— Чому це? — запитала вона, посміхаючись і піднімаючи брови.

— Тому що ти завжди знаєш, чого хочеш, навіть якщо це гарячий шоколад посеред ночі, — відповів він.

— А ти завжди мене підтримуєш, навіть коли я сварюся з незнайомцями, — відповіла вона, зупиняючись перед дверима.

Аорон засміявся й відчинив двері, впускаючи її всередину.

— Давай домовимося: наступного разу, коли ти захочеш щось особливе, скажи мені заздалегідь, щоб я міг бути готовим до будь-яких пригод.

Емі кивнула, підходячи до дивана й згортаючись у плед.

— Домовилися. Але зараз я просто хочу спати.

— Тоді спи, кохана, — сказав він, сідаючи поруч і ніжно торкаючись її волосся.

Вечір закінчився на дивані, коли Емі заснула в обіймах Аорона, а він продовжував оберігати її сон, відчуваючи неймовірну любов і вдячність за ці моменти разом.

     Любі читачі, є питання до Вас. Ви б хотіли       милий кінець💗, чи сумний🥲?