Читати книгу - "Анексія: Острів Крим"

Мені здається, він зневірився у власних громадянах, тому всі стратегічні плани рухнули, і залишилася суха тактика. Але вона не спрямована на відтворення, а лише на те, щоби дожити до наступних виборів. Велика кількість версій щодо планів Путіна із захоплення Криму може бути звичайною дезінформацією.

Нам здається, що Путін сидить у Кремлі та малює зловісні сценарії. Причому заздалегідь. Але це може бути не більше ніж прикриття, яке приховує найголовніший „епікфейл“: він нічого не робить заздалегідь. Жодної іншої мети, крім самозбереження у владі, у нього немає. А коли бачиш мету, то робиш те, що найбільш логічне для її втілення. Тому я сумніваюся, що в Путіна була ця стратегема. Швидше за все, рішення він ухвалював досить швидко. Утеча Януковича була для нього, впевнений, шоком. І найголовнішим шоком було те питання, про яке всі забули: яка доля 3 млрд. доларів, які були дані Януковичу в обмін на збереження влади? Тому Путіну довелося шукати те, що під рукою. Найбільш близька до правди версія, що до нього прийшли православні патріоти — а є такий політологічний інститут у путінському оточенні — і сказали: українці й взагалі українцями себе не вважають, і вони зустрінуть російську армію на ура. Путін і повірив».

У Східному Криму, де ситуація була з найтяжчих і де окремо базувалися дві українські бригади морської піхоти, місцеві жителі намагалися допомогти заблокованим військовослужбовцям українських частин. До керченських морпіхів увечері прибули співробітники місцевого рибоконсервного заводу «Пролив» і привезли хлопцям паки з рибними консервами. Показово, що вони так само поділилися продуктами з російськими «зеленими чоловічками», які блокували українську військову частину. Заступник командира частини по роботі з особовим складом Олексій Нікіфоров зазначив, що зараз підтримка місцевих жителів керченським військовим дуже необхідна: «Це просто дивовижно. Відчуваємо моральну підтримку. Жителі міста — молодці, нам дуже приємно. Сподіватимемося, що ніякі події не стануть перешкодою нашій дружбі»516.

Сьогодні Нікіфоров так згадує цей день: «Коли справа йшла до референдуму, я після якогось оперативного інформування вишикував батальйон, кажу: народ, не переживайте, Україна з нами, люди з нами. Нам посилають гроші, підтримують, журналісти вночі бронежилети привозили. Навіть із „Правого сектора“ телефонували — чим допомогти? До речі, після цих слів один ротний почав наїжджати: мовляв, дивися, що б тебе тут зараз… А один командир роти тихенько мене відвів і каже: „Я всю твою родину виріжу, якщо сюди „Правий сектор“ прийде“. Ось це вже було зрозуміло, що „переналаштування“ пішло повне. Люди повністю перебували під впливом [російської пропаганди. — Прим. ред.]».

О 21:26 Владислав Селезньов дописав у Facebook про переміщення російських військ: «За повідомленнями з різних джерел, дорогами Криму йде переміщення військ РФ. Так, на автомобільній трасі в районі н. п. Владиславівка у напрямку на північ Криму рухається колона з 80 вантажних тентованих автомобілів. У той же час колона з 85 одиниць техніки, про яку я повідомляв раніше, повернула на Євпаторійській трасі в напрямку Сімферополя. У складі цієї колони 5 „Тигрів“, 5 БТРів, десяток „наливників“, інші автомобілі вантажні тентовані. Переміщення техніки відстежується. З Кіровського очевидці повідомляють, що в небі над аеродромом Кіровське кружляє пара вертольотів»517.

Сьогодні о 21:41 стало відомо, що активістів, яких у Криму викрали бійці розформованого спецпідрозділу «Беркут», обіцяють депортувати до Києва. Про це повідомила у Facebook київська активістка Міріам Драгіна: «Провели годину в таборі „Беркута“ під автоматами. Коли під’їхали, побачили людину на колінах, яку тримали під дулом і обшукували. Далі озброєні до зубів, у масках, із шевронами „Беркут“ підійшли до нас, змусили вийти з машини, вишикували в ряд, потім чотирьох посадили на заднє сидіння й повезли в табір. Там на холоді вели бесіди. Відвели Настю в бік. Вилучили картки з фотоапаратів. Завтра обіцяють депортувати зниклих. Не пробачили Майдан, схоже, і собі теж. Хотіли відправити через кордон і нас, прямо так, у кримському таксі. Настя проявила чудеса дипломатії. Їдемо до Сімферополя. Наші втрати — дві картки й Крим»518.

Парубій доручив посилити охорону об’єктів Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення. Це доручення Парубій зробив «з метою належного забезпечення безпеки, прав та інтересів громадян України та відповідно до положень Указу Президента України від 2 березня 2014 р. №189/2014, яким введено в дію рішення РНБО України від 1 березня 2014 р. „Про невідкладні заходи щодо забезпечення національної безпеки, суверенітету й територіальної цілісності України“». Зокрема, зазначили в прес-службі РНБО, Міністерству внутрішніх справ України доручено посилити охорону об’єктів Концерну радіомовлення, радіозв’язку та телебачення в Миколаївській, Херсонській, Донецькій, Луганській, Харківській областях та в Києві.

В. о. міністра оборони України Ігор Тенюх в ефірі програми «Підсумки тижня» на «Першому національному» заявив, що система управління військами Збройних Сил України в Криму не втрачена, усі військові частини безперервно забезпечуються пальним і продовольством: «У даний час Міністерство оборони та Генеральний штаб Збройних Сил України підтримують постійний зв’язок з командирами військових частин у Криму, у тому числі координують заходи з оборони їхніх територій»519.

Аксьонов анонсував у Twitter проект переходу Криму на рубль: «Уже завтра ми представимо проект переходу автономії в рублеву зону. Постараємося зробити заміну валют безболісною для громадян і бізнесу»520.

Через постійні погрози та фізичну небезпеку довелося евакуювати диппредставництво Польщі в Севастополі — з’явилося повідомлення на сайті МЗС Польщі з посиланням на консула в Севастополі Вєслава Мазура. На момент російської агресії це було єдине офіційне представництво держав Євросоюзу в регіоні.

Ось як згадує операцію з порятунку консула екс-заступник начальника УВС Севастополя В’ячеслав Аброськін: «Я добре пам’ятаю термінову евакуацію консула Вєслава Мазура та інших співробітників консульства Польщі в Севастополі з території півострова. У цей день мені особисто зателефонував пан Вєслав із проханням про допомогу. За його словами, йому та співробітникам консульства погрожували „ув’язненням у підвал“ і взяттям будівлі консульства. На думку „народних представників“, у будівлі могли знаходитись документи, пов’язані з „розвідувальною діяльністю на півострові“. Кортежем із п’яти-шести машин зі співробітниками й дипломатичними документами ми виїхали з Севастополя.

На чолі колони