Читати книгу - "З вершин і низин, Франко І. Я."

Переднє слово. Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1893, с. 3-5.

Коцовський Володимир (літературні псевдоніми - Корженко, Голка; 1860-1921) - український публіцист, літературознавець ліберально-буржуазного напряму. Під час навчання у Львівському університеті (1878-1883) дружив з І. Франком. У 1882 р. Франко написав і опублікував вірш «Корженкові», який увійшов до другого видання збірки «З вершин і низин» (див. цикл «Знайомим і незнайомим).

Белей Іван Михайлович (літературний псевдонім - Роман Розмарин; 1856-1921) - український журналіст. На початку своєї діяльності стояв на прогресивих позиціях. Був членом редакції журналу «Друг». У 1881-1882 рр. редагував разом з І. Франком журнал «Світ», в якому друкував свої сатиричні твори. Пізніше (1884-1902) став редактором «народовської», згодом яскраво буржуазно-націоналістичної газети «Діло».

Гімн. Замість пролога. Вперше надруковано в газ. «Praca», 1882, 3 червня, під назвою «Hymn. Wicznyj revolucjoner» (латинською абеткою), за підписом Myron***. (Під цим псевдонімом І. Франко опублікував у періодичних виданнях багато поезій, які потім ввійшли, до першого та другого видань збірки «З вершин і низин»).

Збереглися два автографи вірша. № 190, с. 72-73 - чорновий запис олівцем; № 226, с. 1 - чистовий рукопис. Тексти обох автографів, першодруку і збірки «З вершин і низин» 1887 р. не датовані і майже не різняться між собою, істотні зміни, переважно стилістичного характеру, внесено до тексту другого видання збірки «З вершин і низин» (1893). Зокрема, в автографах, першодруці та збірці «З вершин і низин» 1887 р. у третьому рядку третьої строфи було: «По верстатах робітницьких»; у другому виданні збірки - «По верстатах ремісницьких». В останній редакції, надрукованій в альманасі «Акорди» (Антологія української лірики від смерті Шевченка. Уложив Іван Франко. Львів, 1903, с. 113-114), зберігається «По верстатах ремісницьких». Про історію і редакції цього рядка див. у кн.: О. І. Білецький, І. І. Басс, О. І. Кисельов. Іван Франко. Життя і творчість. К., Вид-во АН УРСР, 1956, с. 132; Євген Кирилюк. Вічний революціонер. Життя і творчість Івана Франка. К., «Дніпро», 1966, с. 171.

Подається за антологією «Акорди» Дата написання (1880) та підзаголовок «Замість пролога» зберігаються за збіркою «З вершин і низин», 1893.

«Praca» - легальна робітнича газета в Галичині, яка видавалась польською мовою у 1878-1892 рр. у Львові. Спочатку - орган львівських друкарів, а потім - загальноробітнича газета. І. Франко певний час був одним з її редакторів і друкував у ній художні твори та статті про життя бориславських і дрогобицьких робітників.

I. «Дивувалась зима...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1882, № 4-5, с. 301, під заголовком «Веснянка». Зберігся чистовий автограф (№ 226, с. 2).

«Світ» - літературно-науковий і політичний журнал революційно-демократичного напряму; виходив у Львові в 1881-1882 рр.

II. «Гримить! Благодатна пора наступає...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1882, № 3, с. 259 (цикл «Веснянки»). Початковий рядок тут має редакцію: «Гримить! Благодатна ся хвиля зближає...». Збереглися автографи: уривок вірша в ногатнику (№ 190, с. 76), рукопис, за яким зроблено публікацію (№ 238), і текст в одному з рукописних варіантів збірки (№ 226, с. 2). В автографі № 238 письменником закреслено назву вірша «Наближення бурі». Дата написання в автографі № 266 - 15.V.1881. Інші автографи не датовані.

III. «Гріє сонечко!..». Вперше надруковано в журн «Зоря», 1886, № 8, с. 122, під назвою «Весняна дума». Збереглися два автографи в рукописних варіантах збірки (№ 226, с. 2-3, і № 231, с. 1).

«Зоря» - літературно-громадський журнал ліберально-буржуазного напряму, що виходив у Львові в 1880-1897 рр. Певний час до складу редакції журналу входив І. Франко, намагаючись демократизувати журнал, що викликало протест з боку «народовців». 1886 р Франко пориває з редакцією «Зорі». Взагалі Франкові доводилося час від часу через відсутність прогресивних видань друкувати свої твори і в тих періодичних органах, ідейні позиції яких він не поділяв.

IV. «Вже сонечко знов по лугах...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1881, № 8-9, с. 147 (цикл «Із галицьких образків», IV. «Веснянка»). Початковий рядок тут має редакцію: «І знов по зелених лугах...». Збереглися два автографи: один подавався для публікації вірша в журналі «Світ» (№ 238, не датований), другий - в одному із рукописних варіантів збірки (№ 226, с. 4), датований 1.V 1881.

V. «Земле, моя всеплодющая мати...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1882, № 3, с. 259 (цикл «Веснянки», III). Збереглися два автографи (№ 191, с. 7; № 226, с. 4).

VI. «Розвивайся, лозо, борзо...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1882, № 3, с. 259 (цикл «Веснянки», II). Збереглися два автографи: № 238 (за ним зроблено публікацію вірша) і № 226, с. 4.

VII. «Не забудь, не забудь...». Вперше надруковано в журн. «Світ», 1882, № 6-7, с. 318, під заголовком «Веснянка». Збереглися два автографи (№ 191, с. 20, і № 226, с. 4-5). В автографах дата написання - 5-10 іюня 1882.

VIII. «Лице небесне прояснилось...». Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1887, с. 10-11. Зберігся автограф (№ 226, с. 5).

IX. «Ще щебече у садочку соловій...». Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1887, с. 11-13. Збереглися три автографи (№ 238, № 227, с. 1; № 226, с. 6). В автографі № 227 бракує першої строфи. Дата написання в автографі № 226 - 25.IV 1881. Інші автографи не датовані.

X. «Весно, ох, довго ж на тебе чекати!..». Вперше надруковано у кн.: «З вершин і низин», 1887, с. 13-14. Збереглися три автографи (№ 193, с. 4; № 226, с. 6; № 227, с. 1). У першому відсутня остання строфа. В автографі № 226 дата