Читати книгу - "Предок"
Шрифт:
Інтервал:
Добавити в закладку:
На Литві й Волині, що прилягає до Литви, жінки вишивали собі на сорочках, на плечах хрести, щоб їх не змішували з «нехрищеними» литвинами.
(обратно) 258Раїна — Раїса, або справніше: Іраїс; Фаїна — Феона, Фіона.
(обратно) 259Різні приказки та вірування старо-литовські авторка повторює за тим, що чула від своєї бабуні (матері свого батька) також литвинки. Різні вірування в «силу дерев», «голоси лісу» — приводять. на думку, що литовська поганська віра була, справді, дуже близька друїдозмові..
(обратно) 260«Бувайта» — не «бувайте».
(обратно) 261Драби — узброєні замкові люди: варта, вояки.
(обратно) 262Леч — тільки.
(обратно) 263Істно — істино.
(обратно) 264Цюра — джура.
(обратно) 265Барзе — дуже. Все це старовинні українсько-литовські вирази, що їх тоді вживали.
(обратно) 266Познаває — пізнає.
(обратно) 267Іскритись — укритися.
(обратно) 268Тоно — тільки.
(обратно) 269Ізбестився — здичавів.
(обратно) 270Півчвартаста — 350. Все це — старі вирази.
(обратно) 271Буква — плід, насіння букове.
(обратно) 272Пасіка — галявина, а не в сьогоднішньому значенні.
(обратно) 273Журавлів на Волині називали: «веселики» — щоб «жури не накликати» словом «журавель».
(обратно) 274Журавлі дуже легко звикали до людей, ішли як їх кликати, дозволяли себе гладити; ніт — старий вираз замість «ні».
(обратно) 275Ґервіс, ґерва — литовське слово, яким на Литві називали журавлів.
(обратно) 276Кружалиці — покраяні до сушення яблука й грушки; губи — гриби.
(обратно) 277Пустопаш — без догляду; бахмат — татарської породи кінь: невеликий та волохатий
(обратно) 278Солільник — що «засолював», консервував у солі.
(обратно) 279Корделяс — дика, ловецький ніж; оштєп — спис (литовські слова); їзда! — їдемо! — старе українське слово.
(обратно) 280Сиз-орел — не «русицизм», але стара, українська форма.
(обратно) 281Як став — «я тут стою», старовинний вираз; тра — треба.
(обратно) 282Історично: з роду Масальських, що мали землі на Литві й коло Володимира Волинського двох святих було у Лаврських печерах.
(обратно) 283У Дубні був домініканський кляштор.
(обратно) 284Хова — вихователька, з московського на Україні казали: «няня»; хова— старовинне, українське слово.
(обратно) 285За старі часи діти не знали що таке гроші і яку ціну мають. Їх цьому не вчили.
(обратно) 286«Чорнина» — дуже смашна, литовська юшка з дичини.
(обратно) 287Так бувало за старі часи на Україні й на Литві. В Еспанії — за дитячі роки авторки — їли всі за одним столом, до останнього слуги. У літньому мешканні авторки, коло Сан-Люхар, на самому півдні Андалюзії, було крім слуг і працюючих ще 16 пастухів (випасали биків на «корріди» — бої биків). І всі, до останнього підпаска, сідали до обіду й до вечері за одним столом із панами.
(обратно) 288Билиці — дійсність, те що «справді було».
Увага!
Сайт зберігає кукі вашого браузера. Ви зможете в будь-який момент зробити закладку та продовжити читання книги «Предок», після закриття браузера.