Читати книгу - "Уламки паралелі, Лаванда Різ"

- Дуже смішно, - тихо вимовив Хелл, відкривши повіки.

- Привіт, - Сара м'яко стиснула його руку, нахилившись до нього, щоб заглянути в очі. - Впевнена, тепер ти одужаєш. А раз так, мені дозволять взяти стільки води, скільки знадобиться, щоб тебе повністю обмити від крові та  бруду. Я не можу допустити, щоб ти лежав тут в такому вигляді.

- Так, з одного боку здохнути не вийшло, але ти все ж вирішила мене доконати. Залиш все як є, Саро. Вичухаюся, сам розберуся, - погляд Хелла тут же став колючим. - Дякую, але твої знання та старанність, я впевнений, потрібніші комусь іншому.

- Ні, Хелле, я врятувала тобі життя, і мене просто розпирає від щастя. Тепер ти мій пацієнт, і ти просто зобов'язаний слухняно виконувати всі мої розпорядження, - вперто заявила Сара, сторопів від такого нахабства арахноіда. - Ти ніби не сором'язливий хлопець, а мої дотики будуть спрямовані тобі на благо. Я хочу, щоб ти це відчув.

- Вирішила поставити наді мною експеримент? Зараз? Справді? - все сильніше хмурився Хелл.

- Не через шкідливість, і не через цікавість. Ти ж знаєш. Але так, я маю намір скористатися твоєю слабкістю, щоб спробувати.

Відкинувшись назад на матрац Хелл заграв жовнами. З хвилину він дивився на неї недовірливим важким поглядом, а потім і зовсім відвернувся, закривши очі. І раз він більше не заперечував, Сара вирушила за теплою водою і губкою. Але коли вона повернулася через пів години - Хелл безслідно зник.