Читати книгу - "Не повертай мене, Джулія Рейвен"

— Я стану татом!!! 

Ноги потопають у прибережному піску, а я, наче божевільний, кручусь з Мією на руках.

— Ян, відпусти мене, — сміючись, Мія з награною серйозністю б'є мене долонькою по плечу.

— Є-є-є! Дякую, лялечко! Ти навіть не уявляєш, який я щасливий! — опускаю тендітну фігурку на землю і впиваюся в її губи поцілунком.

— Я кохаю тебе! — скидаючи руки в небо, я кричу так, що перелякані чайки миттю зриваються в політ.

Короткий смішок, перемішаний з полегшенням, і Мія, зариваючись пальцями в моє волосся, хрипко шепоче:

— І я тебе кохаю, Ян. 

— І ти вийдеш за мене заміж? — сиплим від хвилювання голосом повторюю свою пропозицію. А потім зображаю на обличчі здивування і скрушно зітхаю:

— Чи тобі від мене тільки секс був потрібен, так?

— Як ти здогадався? — Мія театрально закриває долонями рота і, не витримуючи, пирскає зі сміху. — Який же ти все-таки…

— … офігенний?

— Офігенний, і взагалі, найкращий, — вона прикусила губу і, швидко змахнувши долонею сентиментальні сльози, прокричала:

— І так, я вийду за тебе заміж!

Кінець