Читати книгу - "Колишні. Повернути минуле, Софія Брай"

— Ой, що ви тут робили, що ти такий радісний? — увійшли до кімнати Арсен із Віктором, дочекавшись поки Софія не вийшла, не наважуючись турбувати їх раніше. 

— Ти не поранився? Це було ризиковано з твого боку, — стурбовано спитав Віктор. 

— Ні, все гаразд, – він прибрав з обличчя посмішку і вдав серйозний вигляд, — з'ясуй, як тут з'явилася ця божевільна. 

— Угу, – Віктор присів, — я вже розпорядився, щоб її відвели, дайте мені один день.

Арсен клацнув язиком і з нудним виглядом присів на диван, обхопивши Віктора за шию: 

— Ходімо ввечері до бару? 

— Скучив за жінками? - відштовхнув його Віктор. 

— За тобою скучив. 

— Терпіти не можу тебе. 

Арсен жартома погладив Віктора по грудях: 

— Ти навіть не куштував, звідки ти знаєш, що терпіти мене не можеш?

— Відвали! — Віктор гидливо відштовхнув його.

— Ну ти нудний, пішли подивимося показ, там точно є красуні. 

— У твоїй голові є ще щось, крім жінок? Подивися на себе, ти просто безнадійний. 

— Що поганого в тому, щоби думати про жінок? Така чоловіча натура, чув про таке? Твердолобий, мені ліньки сперечатися з тобою, вау, невістка!

У цей момент настала черга виходу на сцену Софії. Всі троє стояли біля самого краю і крізь людей, що йшли повз, дивилися на Софію, що стояла на сцені. У освітленні софітів вона виглядала чудово, її оголені білі плечі і витончені ключиці виглядали чудово і дуже привабливо, в її образі не було надмірностей, все було просто і чарівно. У натовпі вона одразу впадала у вічі.

Погляд Дмитра на неї сповнився ніжністю та гордістю. Ця жінка тепер належить йому. 

— Доброго дня,мене звуть Софія, я керівник філії, і дуже рада цьому відкриттю.Для мене велика честь бачити всіх вас тут, прошу любити і шанувати, — Софія зупинилася і трохи посміхнулася, вона виглядала дуже елегантно та впевнено.

Під звуками музики Софія завершила свою промову, і на подіум вийшла модель передостаннього показу весільної сукні, творцем якої була місіс Нері.

— Софіє, — підійшла до неї Аня, простягаючи їй телефон, — твій телефон. 

Перед виходом на сцену Софія віддала телефон Ані. Після того, як вона взяла його, Аня сказала: 

— Здається, тобі надійшло повідомлення. 

Софія провела пальцем по екрану та відкрила повідомлення.

Невідомий: «Хочеш дізнатися, що за чоловік був того вечора з тобою шість років тому?»