Читати книгу - "Душа дракона, Лаванда Різ"

- «Я не просив тебе мені допомагати!», - огризнувся Норм.

- «Здохнути не вийде. Тоді вона вирішить, що це я винен у твоїй смерті»

- «Великий тарр не хоче засмучувати іскру?» - підчепив його Норм.

- «Стратегія, не більше. А тепер або відповзай зализувати рани, або бийся далі!» - і білосніжний дракон злетів до свого білого війська.

Норм озирнувся, разом з ним озирнулась і Джин. Картина, де на полі бою Чорна лють пожирали полеглих, звела спазмом шлунок не тільки дівчині, яка проникла у думки дракона, а й самому дракону. Раптом Норм щось таке побачив трохи віддалік і поповз. Там, серед інших тіл грудою розірваних м'язів та зламаних кісток лежала туша мертвого дракона.

- «Сігл, брат», - журба в думках Норма врізалася у свідомість Джин. Загиблий не був воїном Варона, він був рідним братом Норма, братом, з яким той не ладнав усе життя, через якого потрапив у заслання на Угрюм гору. Але побачивши його полеглим, Норм зажурився, дозволяючи Джин відчути таку рідкість - як пробачення дракона. Норм пробачав своєму братові. І коли над ним затріпотіли крилами воїни Чорної люті, бажаючи поживитися плоттю ворога, Норм видав лютий несамовитий драконячий рев. Його лють викинула Джин зі своєї свідомості. Але виявилося, що подібний зв'язок відбирав занадто багато сил самої дівчини. Хитнувшись, Джин відчула, як провалюється у темряву.